Волинь

Лучани попрощалися з героєм, що віддав життя за Україну

14 грд•VIP

У Луцьку влаштували прощання з героєм, який загинув на Сході. 14 грудня відбулася панахида за загиблим Ігорем Сливкою, уродженцем міста Горохів.

Відспівали Ігоря Сливку у верхньому храмі Свято-Троїцького кафедрального собору. Митрополит Луцький і Волинський Михаїл говорив: «Сьогодні втратила близьку людину не лише родина, але й вся Україна… Хто такий Ігор? Це звичайна людина, християнин. Він повірив у те, що він зможе, як і всі інші, вибороти волю для своєї України, для своєї родини, для майбутнього покоління. Я вірю у те, що і тут стоять ті хлопці, які сказали: «Хто як не ми зможе боронити свою землю». Те сама, мабуть, говорив і Ігор, віддавши своє життя».

Уже під час панахиди, яка відбулася на Театральному майдані, слово мав Луцький міський голова Микола Романюк. «Сьогодні ми зібралися тут, на центральному майдані, щоб вшанувати пам’ять героя України, людини, яка загинула за свою Україну, за нас із вами, захищаючи суверенітет нашої держави», – зазначив він. А також висловив співчуття родині загиблого. «Нехай вічна пам’ять про Ігоря залишиться в наших серцях»,

– додав він.

Опісля хвилини мовчання до людей звернувся голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик. «Знову на Волині смуток і печаль – загинув воїн, патріот, вірний син своєї Батьківщини. Низько уклонімося перед родиною загиблого, яка виростила і виховала цю самовіддану людину, яка поклала своє життя за свободу і незалежність нашої країни», – закликав він.

Виступили також бойові побратими Ігоря Сливки, які пам’ятають його за псевдонімом Тихий. «Ігоря я знав із перших днів, коли він був поруч, коли ми їхали на Майдан і проривали колону Беркуту. Я знаю, що Ігор був із тих, хто завжди прикривав. І з ним було безпечно. Він рвався уперед. І під час другої хвилі мобілізації саме я його заагітував у батальйон «Азов», – пригадував Павло Данильчук.

«Дурна війна зараз ведеться, коли верхи не хочуть і не можуть, низи не знають, що робити, а їдуть і воюють одиниці з кращих… Але пам’ятаючи своїх побратимів, ми розуміємо, що ми не повинні здатися, а продовжувати боротьбу, як би то важко не було», - додав він.

Опісля прощання тіло Ігоря Сливки повезли до Горохова, де його і поховають.

Читайте ще