Більше 4 тисяч волинян переглянули документальні фільми
про права людини. Про це стало відомо сьогодні, 15 грудня, під час
прес-конференції за підсумками Мандрівного міжнародного фестивалю
документального кіно про права людини Docudays UA.
Очільниця
громадської організації «Волинський прес-клуб» та координатор міжнародного
фестивалю документального кіно про права людини DocudaysUA
на Волині Богдана Стельмах зауважила, що цьогорічний фестиваль суттєво
відрізнявся від попередніх, тому що деякою мірою змінилась тематика фільмів та
значно зросла кількість закладів, у яких було влаштовано покази. До слова,
фестиваль на Волині проходив вже вшосте.
За словами
громадської активістки, особливістю фестивалю є обов’язкове
обговорення фільмів після їхнього перегляду.
«Ми завжди
обговорюємо проблематику, яка порушена в фільмі. У кожного глядача – своя
рефлексія, свої емоції, якими потрібно поділитись, виникає дуже багато питань з
приводу проблематики. Людина, ділячись своїми враженнями, чуючи думки своїх
колег, дізнається значно більше, ніж вона знала до того», - зазначила Богдана
Стельмах.
Цьогоріч до
проведення фестивалю долучилось чимало нових навчальних закладів, шкіл та
гімназій не лише Луцька, а й області. Загалом волиняни подивились 15
документальних фільмів про права людини під час 70 показів, які відбулись у містах
Луцьк, Ковель, Рожище, Володимир-Волинський, Стара Вижва та у селі Залізниця
Любешівського району.
За словами
організаторів, всього близько 4 тисяч краян протягом мандрівного фестивалю документального
кіно переглянули стрічки.
Також, окрім
обговорення, під час показів громадські активісти проводили анкетування, що
давало змогу краще зрозуміти, як аудиторія сприймає той чи інший фільм, та, які
фільми привозити наступного року.
Богдана Стельмах
відзначила, що найкраще сприймався фільм про Євромайдан, адже спогади про ці
події ще живуть в українців. Також школярі і студенти вподобали стрічку «Лізо,
ходи додому», який розповідає про дівчинку з неблагополучної родини, чиї батьки
не доглядають за дитиною.
Так, у відгуках
дітей, які переглянули фільм, йдеться про те, що більшість з них навіть не
знали, що деякі люди живуть в таких умовах. Проте, були й ті школярі,
які не
здивувались побаченому, зауваживши, що це звичне явище.
Богдана Стельмах
наголосила, що художній фільм – це все-таки домисел автора, а документальний –
показує те, що є насправді, мовляв через ці фільми «відбувається злам
свідомості».
«Документальне кіно
вчить мислити і розуміти один одного. Його потрібно дивитись навіть в тому
випадку, якщо ти раніше не любив документальні фільми», - підкреслила жінка.
Водночас
організатори відзначають, що волинська аудиторія все ж не повністю готова до
перегляду документального кіно, тому деякі фільми залишились несприйнятими.
У показаних кіно
піднімалась проблематика прав дітей, умов праці, протестів, корупції в Росії та
навіть децентралізації, участі громади в управлінні державою.
До слова, питання
децентралізації викликало чимало суперечок.
Богдана Стельмах
відзначила активність вихованців Ковельської виправної колонії, які жваво
обговорювали побачені картини.
«Мені не вірилось,
як ті діти туди потрапили. Там були дуже глибокі запитання, розуміння того, що
вони дивляться, емоційне обговорення. Я думала, що нам не вдасться їх
розговорити, але я отримала справжнє задоволення від спілкування з ними», -
наголосила активістка.
