Цих мужніх чоловіків у формі викликають, коли треба відчинити заблоковані двері, дістати з болота коня чи корову, або ж з закинутої криниці ‒ кошеня, знешкодити осине гніздо у помешканні або гадюку в льосі. Хоча найчастіше працівникам аварійно-рятувального загону доводиться виїжджати на ДТП, щоб дістати з купи зіжмаканого металу постраждалих водіїв і пасажирів. Узимку роботи рятувальникам додається, адже за допомогою спецтехніки треба розчищати засипані снігом дороги, а іноді й буксирувати заблокований транспорт.
За порятунок сина батько подарував срібні іконки
Про особливості роботи єдиного на Волині аварійно-рятувального загону спецпризначення розповідає начальник групи аварійних робіт, майор групи цивільного захисту Андрій Павлович.
«До аварійно-рятувального загону спецпризначення належать: група аварійних робіт, група спеціальних робіт (інженерне відділення та відділення радіаційно-хімічного захисту), група піротехнічних робіт (знищує та шукає вибухонебезпечні предмети часів Другої світової війни), група водолазно-рятувальних робіт (безпосередньо здійснює пошук потерпілих і постраждалих на водних об’єктах Волині)
і група рятувальних робіт. До складу останньої входять чотири начальники рятувальних відділень, чотири офіцери, п’ять рятувальників-мотористів, п’ять фельдшерів-рятувальників, які мають медичну освіту, та п’ять водіїв-електриків», ‒ розповідає Андрій Павлович.
За словами начальника групи аварійно-рятувальних робіт, працівники чергують цілодобово. На чергування заступають начальник, рятувальник-моторист, фельдшер і водій-електрик. У разі надзвичайної події група у повному спорядженні готова виїхати в будь-який населений пункт Волині.А таких випадків трапляється чимало. Лише за останні місяці їм доводилося за допомогою спецтехніки діставати травмованих людей з пошкоджених автомобілів, шукати в озері зниклого чоловіка, знешкоджувати боєприпаси часів Другої світової війни. Майор Павлович пригадує резонансні НП минулих років.
Минулоріч у селі Лище перекинувся КАмаЗ із повною цистерною молока й пошкодив трубу газопроводу. Взимку без опалення лишилися понад 800 осель. Щоб газовики могли відновити газопостачання, потрібно було зрізати кілька великих дерев, за допомогою крана підняти кабіну і цистерну вантажівки,
розблокувати дорогу. Було важливо, щоб молоко не потрапило у водойму, адже могла загинути риба.
Два роки тому на вулиці Львівській сталася ДТП: водій автомобіля не впорався з керуванням і зніс два горизонтальні відбійники. Зіткнення було таким сильним, що дві труби пройшли крізь метал, тіло водія і сидіння автомобіля. Товща труба стирчала біля серця, тонша ‒ біля ноги. Медики зробили постраждалому знеболювальні уколи. Рятувальникам аварійної групи довелося попрацювати з пів години, щоб хлопця можна було транспортувати у лікарню.
«Через три місяці батько постраждалого приїхав до нас у частину і привіз рятувальникам в подарунок срібні іконки. Сказав, що син одужав і вже їздить за кермом», ‒ пригадує Андрій Павлович.
Усі водії мусять пам’ятати про правило «золотої години»
Однак не всім щастить вижити після важких ДТП. Тому рятувальники кажуть: краще, коли їх викликають дістати з закинутої криниці котика, ніж з пошкодженого автомобіля непритомну людину.
Андрій Павлович розповідає, що є так зване правило «золотої години». Воно означає, що від моменту ДТП до потрапляння у стіни лікарні має минути не більш як година.
Протягом 60 хвилин на місце аварії мають приїхати рятувальники, деблокувати постраждалих і передати їх медикам. Щоправда, за кордоном для транспортування потерпілих залучають гелікоптери. Можливо, із часом вони будуть і в українських рятувальників.Тому Андрій Павлович наголошує: дуже важливо, щоб волинські ОТГ мали добровольчі пожежні підрозділи й потрібне обладнання. Майор зазначає, що впровадження міжнародного проєкту технічної допомоги «Зміцнення потенціалу добровільних пожежно-рятувальних підрозділів в порятунку постраждалих від нещасних випадків на дорогах Люблінського воєводства та Волинської області» у 15 ОТГ нашої області буде дуже корисним і врятує життя не одній людині. Адже нині, на превеликий жаль, мало хто може надати домедичну допомогу потерпілим: зупинити кров, зафіксувати кінцівку.
Андрій Павлович каже, що на дорозі ніхто не може бути впевнений, що його омине біда. Кілька днів тому вони з напарником рухалися вулицею Львівською. В їхнє авто врізався джип, за кермом якого була жінка. Рятувальники кинулися до винуватиці ДТП, її врятували подушки безпеки. Автівка почала диміти і могла вибухнути. На допомогу прибіг випадковий свідок, який приніс ящик з інструментами і допоміг відключити акумуляторну батарею.
Рятувальник просить усіх учасників дорожнього руху бути уважними, не сідати за кермо у стані алкогольного сп’яніння. А найголовніше ‒ дотримуватися встановлених правил. Адже не всі водії надають дорогу, коли їх обганяє машина рятувальної служби з увімкненою сиреною і проблисковими маячками. Між тим, кожна хвилина може коштувати постраждалим людям життя.
Оксана КУЦИК
Фото Олександра ДУРМАНЕНКА
