Зріст Руслана, який служить у Князівській бригаді вже рік, 2 м 10 см. Сам військовий каже, у такому зрості є як плюси, так і мінуси.
Про це повідомляють у 14-ій окремій механізованій бригаді імені князя Романа.
Там зазначаєтся, що якщо дивитися на Руслана здалеку, то здається, що у вас обман зору. А підійшовши ближче, зрозумієте: навіть якщо зростом ви не обділені, ви все одно - крихітка у порівнянні з цим велетнем.
- Із плюсів - яблука зручно обривати, - жартує Руслан. - Став в нагоді зріст і на цивільній роботі, адже до служби в нашій бригаді працював будівельником. А з мінусів - те, що одяг і взуття (у мене 48 розмір взуття), і військові і цивільні - тільки під замовлення. На щастя, в крайні роки із цим стало набагато простіше, - каже військовий.
На прискіпливі розпитування про зріст Руслан відповідає, що в нього в родині всі високі, але він таки найвищий. Переріс навіть діда, у якого зріст був 2 м 5 см. Свою особливість і навіть прохання з ним сфотографуватися Руслан сприймає з гумором, звик до зайвої уваги, від якої заховатися йому з очевидних причин непросто.
Цьогоріч у січні на нулі Руслан отримав тяжке поранення обох ніг - майже 100 осколків, неохоче ділиться він. Лікування і реабілітація були тривалими, а відголоски поранення даються взнаки й досі, зізнається він. Та говорити про це воїн не дуже хоче. Натомість каже, що окопи разом із побратимами копає саме під свій зріст. На запитання а як же решта?.., жартуючи каже, що то вже їхні проблеми - нехай підставки за собою носять ...
Побратим не будує далеких планів на майбутнє. Каже, все буде згодом. А зараз головне - досягти найважливішої для нас усіх мети - вибороти Перемогу, для здобуття якої він докладає всю притаманну йому велетенську силу.
