Львів

«Зниклі, але не забуті»: у Шептицькому провели акцію нагадування про полонених та зниклих безвісти

10 бер•Район.in.ua

На Вічевій площі у Шептицькому рідні зниклих безвісти та полонених захисників зібрались на акції «Зниклі, але не забуті».

Акцію провели 9 березня громадська спільнота «Жити чекаючи» та «Будинок воїна», – повідомляє Район.Шептицький

З травня 2023 року в «Будинку воїна» діє група підтримки родин зниклих безвісти захисників «Жити чекаючи». Група підтримки співпрацює з будинком воїна і проводить там групи психологічної підтримки «Рівний рівному». На цей момент є дві групи та чотири помічники. Цю спільноту заснували для того, щоб підтримати, скоординувати, допомогти з оформленням документів.

Під час акції родини зниклих безвісти захисників ділилися власними історіями у форматі вільного мікрофона.

Першою до вільного мікрофона підійшла Оксана Вона розшукує свого двоюрідного брата. Звернулася до громадської спільноти «Жити чекаючи», де Людмила Волжаніна та Оксана Палаш допомагали підтримкою та юридично.

Наступною до мікрофона підійшла донька, яка розшукує свого батька Сергія Сухіха який пішов до війська добровольцем у 2022 році. У червні 2022 року він потрапив у полон.

«Ми не втрачали надії, ми чекали і ми чекаємо і віримо, що він повернеться. Майже рік в статусі безвісти зниклого нам повідомили прекрасну новину, що бачили мого батька живого, здорового, в полоні. Тому, рідні, не втрачайте надії, вірте, чекайте і моліться, і ваші рідні обов'язково знайдуться», – розповіла донька захисника.

Наступною виступила сестра захисника, який зник у травні 2022 року.

«Але завдяки цій спільноті «Жити чекаючи» ти не відчуваєш себе покинутою Дійсно, це спільнота, яка заполонює твій час. Дівчатка допомагає тобі і фізично, коли потрібно, і матеріально», – поділилась жінка.

Виступила жінка захисника, який зник з 12 жовтня 2024 року. Пішов у ЗСУ 6 березня 2023 року. З січня 2024 року воював на Донецькому напрямку, на Харківщині. Зник на Харківському напрямку.

«Також надіємося, що він десь живий і знайдеться, як і всі хлопці, і всім бажаю знайти, дочекатися. Я також вірю і дочекаюся, що ми знайдемо його», – підсумувала дружина захисника.

До мікрофона вийшла Руслана Горбай членкиня Добровольчого формування територіальної громади «Кристинопіль»,

волонтерка, засновниця етностудії «Спадщина». Руслана Горбай наголосила, що етностудія відкрита до співпраці, підтримки та проєкти є безплатними.

Мама захисника Дмитра розповіла, що з початком повномасштабного вторгнення на війну пішли її двоє синів та чоловік. У лютому 2024 року син жінки зник безвісти в районі Авдіївки.

«Я скажу, чому я вийшла до мікрофона. Тому що в нас біда, в нас горе. Але ми маємо пам'ятати за хлопців, які стоять на нулю. Що їм потрібна наша допомога. Волонтерам допомагати. Донатати, хто скільки може. Тому що без нас їм дуже важко. Дуже важко. І щоб менше було таких матерів, дітей, дружин, як ми з вами всі, ми маємо їм допомогати. Щоб їм було легше, щоб вони знали, що за них дбають. Низький уклін всім загиблим нашим воїнам. Всім нашим безвісти зниклим щасливого повернення додому. А нашим живим треба допомога», – сказала жінка.

Оксана Палашфасилітаторка громадської ініціативи «Жити чекаючи», запросила рідних зниклих безвісти до груп психологічної підтримки. Звернутися можна у Будинок воїна.

Дія, Новина, Червень, Громада, Спадщина

Читайте ще