Як навчитися жити з птахами в місті – не витісняючи їх, а співіснуючи? Яких видів побільшало, а яких поменшало? Чи є у Львові червонокнижні птахи? Куди зник з вулиць хатній горобець і як гуманно стримувати зростання кількості голубів?
Про те, як виглядає Львів з перспективи його пернатих мешканців, «Твоє місто» дізналося в Андрія Бокотея – орнітолога, який понад 40 років досліджує міських птахів, доктора біологічних наук, професора кафедри зоології Львівського національного університету імені Івана Франка та науковця Державний природознавчий музей НАН України.
Орнітологи «бачать» птахів… за їх голосами Місто – це територія, на якій мало природних місць, до яких звикли птахи. Міський простір щільно забудований, великі площі заасфальтовані, 80% території вкрито твердими матеріалами, хоча Львів належить до міст, що мають досить великі зелені зони. Мегаполіс має велику щільність людського населення та підвищений рівень шуму, що також відлякує птахів. Як тут вижити?
Водночас в місті температура повітря завжди вища на кілька градусів через діяльність промислових підприємств,
опалення будинків та комунікації, що проводять тепло. І це приваблює птахів більше, ніж природні території.
На території Львова сьогодні живуть 104 види птахів, на Львівщині - близько 200 видів.
«Часто люди дивуються такій цифрі, запитують, де ці птахи є, якщо їх так багато, - зазначає орнітолог Андрія Бокотей - Мовляв, ми бачимо лише десяток видів птахів. Де інші? Пересічні львів’яни дуже рідко піднімають голову догори. А птахи переважно живуть високо – на деревах, ховаються в кронах, деякі взагалі не опускаються на землю. Тому ми мало про них що знаємо і взагалі не бачимо».
Виявляється, що орнітологи працюють не стільки з виглядом птахів, скільки з їхніми голосами. Професійні орнітологи повинні знати голоси птахів, принаймні, тих, з якими вони працюють, і які живуть на цій території.
«Ми працюємо на слух. Зір – це додатковий елемент, який ми використовуємо, ми знаємо голоси птахів, тому ми їх чуємо, - пояснює Андрій Бокотей. - Кажуть, що зараз у Львові мало снігурів. Або, що їх взагалі немає. А я їх чую постійно. Я так само їх не бачу, я їх чую. І чую мало не щодня, якщо йду пішки попри зелені зони».
«Голоси усіх 100 видів птахів відрізняєте на слух?», – неабияк дивуємося ми.
«Можливо навіть трошки більше», - посміхається у відповідь відомий орнітолог.
З його слів, орнітологи визначають птахів за голосами, аналізуючи унікальні частоти, ритм та структуру їхніх пісень, професіонали розрізняють індивідуальні особливості, тембр, ритм та структуру пташиної пісні.
У Львові в парках з’явилися папуги Крамера
Серед тих 104 видів птахів, що живуть у Львові, 75 видів гніздяться в межах міста, 32 види зупиняються під час перельотів.
«Взагалі птахи ставляться до міста по-різному. Є види птахів, які взагалі не толерують сусідства з людиною – це урбофоби, - пояснює вчений. - До них належить наш звичайний польовий жайворонок. Якщо місто починає розбудовувати територію, де раніше жив жайворонок, він відступає. В містах ви ніколи не побачите жайворонка, хоча ці птахи можуть мігрувати над містом, і буде чутно їх голоси. До урбофобів належить щеврик лісовий. Він дуже рідко трапляється у львівських парках. Кілька років тому одна пара гніздилася у парку Знесіння. Парк Франка, Стрийський парк, Погулянка, Знесіння - це території, де живуть птахи, які не дуже толерують людину».
Є види,
які досить приязно ставляться до міського середовища. Переважно вони тримаються у міських парках, скверах, де є зелень. Серед них - зяблик, який може жити і лісі, і в місті. Він толерантний до середовища, дружній, легко підпускає людей. Зяблик є частково синантропним видом. Він часто мешкає поруч з людиною в парках і садах, але не є обов'язковим супутником людини, як, наприклад, хатній горобець.
«Є також 6-7 видів птахів, які настільки пристосувалися до співіснування з людиною, що втратили свої природні популяції. Це – синантропні птахи. Хатній горобець, якого ми дедалі менше маємо у Львові, живе тільки поруч з людиною, - зазначає науковець. - Те саме можна сказати про білого лелеку. Ці птахи живуть тільки поруч з людиною. Вони харчуються на луках, полях, річках, але гнізда будують завжди поруч з людиною. До синантропів належать також ластівки - сільська і міська, а також чорний серпокрилець. Це види, які більше не мають популяції в природі».
Є адвентивні види птахів, або такі, які прийшли до нас недавно. До них належить садова орлиця, сирійський дятел, які з’явилися приблизно в 1950-х роках.
До того часу їх у Львові не було. Дещо давніше у місті з’явилася чорна горихвістка.
У Львові живе велика група скельних. Це види, які в природі гніздяться або колись гніздилися на скелях. Це птахи синантропи, що мешкають поблизу людини і залежні від неї – горобець, ластівка, серпокрилець, галка, в якої практично вже немає природної популяції.
«Їм потрібні ніші, щілини, вони досить не вибагливі до погодних умов, і в місті вони на наших багатоповерхівках вони знайшли собі ті самі скельні умови, які вони мали в природних місцях існування, - зазначає орнітолог. - Але в місті багатша кормова база. В парках у Львові можна побачити папуг. Папуги часом втікають і іноді приживаються в природі. У Львові з’явилися папуги Крамера. У дикому стані вони мешкають в Південній Азії і деяких районах Африки».
Хто з червонокнижних птахів у Львові живе? «Унікальним є те, що у Львові живуть рідкісні види птахів, які занесені до Червоної книги України, - наголошує Андрій Бокотей. – Зокрема, голуб-синяк. Присутністю цього птаха в орнітофауні міст можуть похвалитися лише одне-два міста у Європі. Він дуже подібний до нашого сизого голуба, але синяк – це єдиний з голубів, що гніздиться тільки в дуплах. Голуб-синяк живе у Стрийському парку, парку Івана Франка, на Погулянці, на Знесінні та на Високому замку - в парках, де є великі старі дерева з дуплами. Біологічно цей птах пов’язаний з буком. Буки зберіглися в старих парках міста, і саме там у дуплах гніздується голуби-синяки. Вони залюбки поїдають букові горішки.
З червонокнижних у Львові гніздяться ще довгохвоста сова і білоспинний дятел. Довгохвоста сова є у Брюховицькому і Винниківському лісах та на Погулянці. Кілька років тому її сфотографували у Стрийському парку, хоча навряд чи вона там гніздиться, могла просто полювати. Білоспинний дятел є у приміських лісах, часом гніздиться на Погулянці, яка знаходиться близько до Винниківського лісу»
На питання «Твого міста» чи збільшується кількість червонокнижних птахів у Львові Андрій Бокотей відповів, що чисельність голуба-синяка загалом в Україні зростає, але чисельність його у Львові скорочується.
«В парках Львова стає все менше дуплистих дерев, - пояснює вчений. – Через це кількість голуба-синяка зменшується. За останні 30 років, що я проводжу дослідження, чисельність його впала втричі. Щодо довгохвостої сови, то кількість її навряд чи збільшується, але в принципі вона є видом, чисельність якого зростає, вона розширює межі свого ареалу на північ. Білоспинний дятел не числений, але має сталу кількість».
Місто формує склад птахів Що саме приваблює птахів до міста? Насамперед це пожива.
Раніше птахи харчувалися зі смітників, зараз ця кормова ніша у Львові фактично зникла. Контейнери закриті, сміття виносять в поліетилені.
Але люди в містах підгодовують птахів. Часом їжею, що шкодить птахам. Зокрема, хлібом, який вони не можуть перетравлювати повноцінно, що призводить до знесилення, хвороб, а часом і болісної смерті птахів.
Втім, створюючи кормову базу для птахів, висаджуючи декоративні плодові дерева в місті, можливо серйозно впливати на формування складу фауни птахів в місті.
«Чим більше ми будемо висаджувати певних видів рослин, які люблять їсти птахи, тим більше тих птахів ми будемо мати взимку, - наголошує вчений. - Зимою птахи прив’язані лише до корму. В них лише одне завдання – вижити. І чим більше корму, тим більше шансів, що вони виживуть. Особливо птахи люблять горобину, яка до того ще й корисна для птахів. Ягоди горобини птахи взимку з’їдають найпершими. Соняшник – це взагалі панацея для птахів. Навіть висаджені на міських газонах та клумбах соняшники принесуть величезну користь для птахів».
Крім харчування, птахи знаходять в місті і гарні умови для гніздування.
Це нові умові, часто дуже незвичні.
«Взагалі це парадоксальнне явище, коли повзик, який гніздиться тільки на деревах, чомусь вирішив гніздитися на відкритій бічній стіні будинку, - розповідає орнітолог. - Горобці досить часто займають гнізда ластівок, вони люблять познущатися над меншими, вигнати ластівку з гнізда і там собі поселитися. Горобець майже вдвічі тяжкий, тому зазвичай перемагає він. Умови гніздування можуть бути такими, що викликають здивування. У вбиральні, що на надворі, в отворі розбитих вуличних ліхтарів, на деревах у діжках, розташованих в багатолюдних місцях».
Андрій Бокотей нагадав, що кілька років тому біля входу до катедри стояли дерев’яні діжки з саджанцями робіній, які зараз вже пересадили в ґрунт.
«На двох з п’яти невеликих робіній поселилися припутні – дикі лісові голуби, - каже він. – Я міг до гнізда дотягнутися рукою. Біля катедри багатолюдно, це центр міста, там постійно люди, але голубів це не хвилювало. Їм там було зручно».
Які дерева використовують птахи в місті, щоби розмістити свої гнізда?
«Ми оглянули майже 4 тисячі пташиних гнізд на деревах і вулицях Львова, а також в парках, - розповідає вчений. - Грак в основному в’є гнізда на дубі і тополі, він любить високі дерева. Ясен та липу вибрали садова горлиця і припутень - дикий лісовий голуб, які люблять ці породи дерев. Цікаво, що сорока вибрала вербу. У нас у Львові верби не так багато, але всі сороки на вербах».
Орнітолог зауважив,
що у Львові з’явилося чимало нових видів дерев, але птахи гнізда на них не будують і не харчуються їх плодами.
Чи мерзнуть лебеді зимою на ставку в Стрийському парку?
Андрій Бокотей розповів, чи безпечно лебедям, що в Стрийському парку, зимувати в морози на воді. Небайдужі містяни дуже переймаються долею цих птахів, активно телефонують на «гарячу» лінію міста, аби врятували птахів від загибелі.
Наскільки безпечні для лебедів морози?
«Лебеді не мерзнуть в крижаній воді, - пояснює вчений. – Вони чудово можуть спати на кризі. Вони часто це роблять. При цьому вони не мерзнуть через особливості кровоносної системи. А їжу вони можуть спокійно добувати у воді. Головне, аби в морози була відкрита вода. Завдяки своїй довгій шиї лебеді можуть з легкістю діставати з води різні рослини. В будь-якій водоймі корму для них буде достатньо».
Те, що лебеді залишаються зимувати у водоймах, це їм не шкодить, заспокоює орнітолог. Лебеді взимку не мерзнуть навіть у крижаній воді завдяки щільному водонепроникному пір’ю, товстому шару пуху та підшкірному жиру, що діють як гідро- та термоізоляція.
Їхні лапи захищені від холоду спеціальним механізмом кровообігу, коли артерії підігрівають вени, що повертають кров до тіла. Рятувати лебедів потрібно лише тоді, коли вони травмовані або вмерзли в лід.
«Лебеді не мерзнуть, тому мені не подобається, що тих лебедів кожної осені виловлюють зі ставка і кудись завозять, - зазначає науковець. - Це абсолютно без потреби. Той став має підігрів, щоби він не вкривався льодом. Якщо його підігрівати, він не замерзає цілу зиму, навіть в сильні морози. Лебеді комфортно почуваються на ставку. Влітку вони вивели пташенят, вигодували їх, потім спокійно живуть собі далі. І тут восени їх починають сачками ганяти по цілому ставку, щоби зловити. Лебеді через це дуже стресують. Тим самим ми вкорочуємо їм життя. Дивовижно, що це відбувається лише тому, що львів’яни скаржаться, що лебеді замерзають».
Куди поділися у Львові горобці? В 1990-х роках чисельність горобця хатнього становила 17-18 тисяч гніздових пар, у 2000-х їх було 7-8 тисяч, а за даними останніх обліків, їх залишилося лише 3,5 тисячі.
«Треба сказати, що це не катастрофа, - зазначає Андрій Бокотей.
- Горобець неодноразово переживав падіння чисельності. Колись «раєм» для горобців був час використання гужового транспорту. Були коні і багато корму навколо. Але потім з’явився автомобіль і кількість горобців різко зменшилася. Згодом вони пристосувалися до нових умов і кількість їх знову зросла».
«Зараз у горобців знову складний період виживання, - зазначає орнітолог. - Смітники в місті впорядковані, їжу взяти вони там вже не можуть. Будинки, де він будував гнізда в щілинах, почали тинькувати, а потім утеплювати. Балкони, де горобці могли робити собі гнізда, засклили. Тобто ми зробили все, щоби ускладнити життя горобцю. Потім дивуємося: де поділися горобці?»
За словами орнітолога, горобці збереглися переважно там, де є присадибні господарства. Але таких господарств у Львові майже немає. Лише у передмістях, де люди тримають курей і качок.
«І там завжди є хатній горобець, - зазначає вчений - І садова горлиця найчастіше поряд з ним є. В центрі міста горобцю не дає жити голуб. Сильніший і більший, він витісняє горобця у боротьбі за їжу та простір. Колись маленькі зграйки горобців ночували в кронах дерев в центрі міста. Потім ті щільні крони дерев в середмісті пообвішували гірляндами. Хто любить при лампочці спати? Горобці теж не люблять. Це все зібралося до купи і ми маємо те, що маємо. Горобця у Львові майже немає».
Голуби витісняють птахів з міста і несуть небезпеку Натомість пропорційно збільшилася кількість сизого голуба. Якщо на початку 2000-х їх у Львові було 3-4 тисячі, то у 2018 році – вже 18-19 тисяч. Кожен другий птах у Львові – це сизий голуб, стверджують оргнітологи.
«І з цим треба щось робити, - наголошує вчений. - Голубів стає дедалі більше, тому що їх постійно підгодовують містяни. Те, що не доїдають вдень голуби, цілу ніч їдять пацюки. Голуби аж ніяк не покращують екологію. Вони є носіми близько 90 видів збудників інфекційних хвороб, 10 з яких небезпечні для людей. До того ж, вони погано діагностуються і ще гірше лікуються».
За це голубів називають повітряними щурами. Окрім інфекцій, міські голуби розносять кліщів, клопів та бліх, а контакт з ними часто провокує алергічні реакції.
За словами Андрія Бокотея, підгодівля та відкриті горища – ідеальні умови для неконтрольованого розмноження сизих голубів. Вони заселяють дахи будинків, ніші, балкони, горища.
«Якщо би все це було закрито, він би гніздився в природних або більш несприятливих умовах, - пояснює він.
- І за один теплий сезон він міг би вивести два покоління: в кладці голуба два яйця – це максимум чотири пташеняти за рік. А коли він гніздиться на горищі, виводить шість виводків – це 12 пташенят за рік. І навіть більше. Тепер це помножимо на кількість голубів, які зараз маємо, і ми зрозуміємо, що це дуже серйозна проблема».
На думку орнітолога, вирішити цю проблему можна дуже просто.
«Повністю забрати голубів з міста не вдасться ніколи, - стверджує він. - Але якщо закрити їм доступ до горищ, дахів і інших зручних для них місць, вони припинять швидко розмножуватися. Це дуже істотно і гуманно скоротить чисельність цієї популяції. Зробити це дуже просто, але має бути поштовх влади до цієї дії. Ми маємо бути свідомі, що це просто паразити, популяцію яких в місті треба зменшувати».
В якому районі Львова найбільше птахів? Найбільше птахів у Сихівському лісопарку, парках Погулянка та Знесіння, Шевченківському гаю, Стрийському парку.
«Найбільше птахів у Стрийському парку, там живе понад 50 видів, це один з найкращих для птахи парків, - зазначає Андрій Бокотей.
- Там є багато старих дерев, чергуються відкриті галявини з лісом. Це дуже добре, бо багато видів птахів харчуються на відкритих ділянках. І там є водойми. Це якраз ті речі, які при доброму збігу обставин дають велике різноманіття»..
Орнітолог розповів, що останнім часом управління екології та природних ресурсів міськради докладає чимало зусиль, щоби Львів став дружнім до птахів.
«Співробітники управління дослуховуються до наших порад. Вони зараз висаджують багато декоративних плодових дерев у Львові, які приваблюють птахів. Зокрема, декоративні грушки, - зазначає Андрій Бокотей. - Дерева підрізають зараз правильно, залишаючи на гілках розгалуження, де птахи можуть збудувати собі гніздівлі. Але з травою поки що біда. Її справді скошують під нуль, і це теж одна з причин, чому в місті немає горобців. Трава мусить відплодоносити і викинути насіння, тоді буде корм для багатьох видів птахів. Але скошують увесь газон, не залишаючи жодних, нехай невеликих ділянок в кутку, які би плодоносили на корм птахам».
Андрій Бокотей, як науковець у своїй дисертаційній праці рекомендує,
облагороджуючи зелені зони, зберігати старі дуплисті дерева й пні, у віддалених куточках парків і лісопарків залишати купи хмизу, не вичищати усі забур’янені ділянки, як місця живлення багатьох видів птахів, а також не згрібати та не вивозити хоча б частину листяного опаду.
Птахи невтомно «працюють», аби тримати баланс в природі міста. Вони контролюють чисельність комах і гризунів, поширюють насіння, запилюють рослини та діють як санітари, знищуючи шкідників. Ще вони оживляють міський ландшафт, а пташині симфонії — це не просто спів, а справжнє мистецтво природи, яке викликає насолоду.
«Наразі у Львові співають чорні дрозди, - розповідає орнітолог. - на Погулянці співають вже кілька днів. Ми маємо там осілу популяцію, це близько тисячі гніздових пар, які нікуди не відлітають дуже давно. Тому вони і співають. Спів означає, що птах готовий до шлюбного сезону, до розмноження. Самець співає, «розповідаючи» в такий спосіб, що це його територія, що він збудує тут гніздо, запросить самку і буде виводити тут своє потомство. Парки міста зараз звучать пташиними співами».
Наталя Меркулова
___________________________________________________________________________________________________
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
_______________________________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagramта Viber
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.