Главное

"Ореол Зеленського тьмяніє". ЄС скорочує допомогу Україні через питання корупції - NYT

BBC/Getty Images Антикорупційна політика президента Володимира Зеленського спровокувала перші з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році антиурядові протести в Україні - а тепер може коштувати країні частини іноземної допомоги від Європейського Союзу. Це чіткий сигнал осуду з боку донедавна міцного союзника, пише видання New York Yimes.

У п'ятницю Європейський Союз заявив, що утримає 1,5 мільярда євро з фонду загальним обсягом 4,5 мільярда євро, виплата якого залежить від дотримання стандартів належного врядування й не може бути використана для військових потреб.

Утім, це рішення не є остаточним - фінансування можуть поновити, якщо Україна досягне певних показників.

Зеленський публічно не прокоментував скорочення допомоги, хоча це стало очевидним ударом для українського лідера, який розраховує на фінансову підтримку Європи, щоб компенсувати відмову адміністрації Дональда Трампа фінансувати військові зусилля України, пише американське видання.

Хоча утримання західної допомоги з метою стимулювання реформ було звичним явищем до початку вторгнення Росії,

пʼятничне рішення ЄС виглядало як сигнал готовності блоку робити зауваження уряду Зеленського щодо внутрішньої політики навіть під час війни, вважає автор статті.

Це також викликало запитання про те, чи не почав тьмяніти ореол президента Зеленського серед західних союзників України.

Американський експерт із боротьби з корупцією Джеймс Вассерстром заявив в інтерв'ю NYT, що "блиск безумовно зникає" з образу Зеленського як воєнного лідера в очах урядів, які надають фінансову допомогу.

"Серед донорів зростає роздратування через Зеленського", - додав він.

Getty Images В Україні тривають протести проти рішень влади Рішення ЄС стало кульмінацією бурхливого тижня Зеленського, пише американське видання.

Спочатку він проштовхнув через парламент законопроєкт, який позбавляв незалежності два антикорупційні органи, що викликало протести як з боку іноземних лідерів, так і громадян України.

Пізніше він змінив курс і подав до парламенту новий законопроєкт, який відновлював незалежність цих органів. Це трохи заспокоїло вуличні протести, однак не завадило скороченню допомоги з боку ЄС,

яке вже було вирішене на основі давніх критеріїв.

Європейський Союз створив цей механізм допомоги - так званий Ukraine Facility - торік, пообіцявши 50 мільярдів євро протягом трьох років для відновлення країни після війни та підготовки до вступу в ЄС. Речник Європейської комісії Гійом Мерсьє повідомив журналістам у Брюсселі в п'ятницю, що Україна подала запит на отримання коштів у червні, хоча не виконала три з шістнадцяти запланованих критеріїв - зокрема, не призначила суддів до спеціалізованого антикорупційного суду.

Цей суд розглядає справи, які передають саме ті органи, чию незалежність Зеленський поставив під загрозу цього тижня, пише NYT.

Критики в Україні скаржаться на поступове зосередження влади в руках уряду Зеленського під час дії воєнного стану: розслідування ведуть щодо журналістів, активістів та опозиційних політиків. Його адміністрація усунула від влади обраних мерів і голів обласних адміністрацій у багатьох регіонах, замінивши їх військовими адміністраторами.

Іноземні союзники розділилися в оцінці цих дій: одні вважають їх необхідними для підтримання порядку в умовах війни,

інші - спробою узурпувати владу, йдеться у статті.

Серед іноземних лідерів, які виступили проти тиску на антикорупційні органи, був прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, який зателефонував Зеленському, щоб обговорити цю політику.

Антикорупційні органи розслідували діяльність високопосадовців в уряді Зеленського, зокрема колишнього віцепрем'єра Олексія Чернишова, якого 23 червня звинуватили в корупції - зокрема, у хабарництві під час угоди з нерухомістю. Чернишов назвав звинувачення безпідставною кампанією з дискредитації.

Напруженість між адміністрацією Зеленського та антикорупційними слідчими посилилась у цій справі й в інший спосіб. Незалежна комісія цього року обрала головного детектива у справі Чернишова - Олександра Цивінського - на посаду керівника Бюро економічної безпеки, органу, що розслідує фінансові злочини.

Однак уряд Зеленського відмовився його призначити, залишивши цю посаду вакантною. Заповнення цієї посади до четверга є умовою продовження надання допомоги з боку Міжнародного валютного фонду в межах чотирирічної програми на суму 15,6 мільярда доларів, яка стартувала у 2023 році.

Підписуйтеся на нас у соцмережах

  • Facebook
  • Telegram
  • Viber
  • "Великий бос та клерки". П'ять ризиків для України, якщо в неї не буде незалежних САП та НАБУ
  • Закон, що має повернути незалежність САП і НАБУ: коли його ухвалять
  • Хто збирається на протестах у Києві. Репортаж з площі перед театром Франка

курс, суд, Сигнал, Червень, реформа

Читайте еще