Росіяни на Борщагівці помстились Азову за поразки на Донбасі. І на Борщагівці росіянам виявилось легше
Насправді 2 листопада ми побачили модель російської стратегії цієї зими в мініатюрі. Коли на фронті вони не можуть досягнути успіху і тримають фокус на ударі по тилу. Сподіваючись, що тил посиплеться. Що не витримає. Розхитати тил і дочекатись, поки українські цивільні, які так завзято готові натовпом стрибати на військових з Азову в тилу, але чомусь не готові приєднатися до них на полі бою, самі зроблять за росіян всю роботу. Дивно, правда ж…
І нічний обстріл тут дуже доречно співпав із провокацією. Бо саме це мета всіх обстрілів. Довести тил. І росіяни все ще сподіваються, що їм вдасться. Тому й не зупиняються. І чим більше таких ганебних Борщагівок буде траплятись, тим більше у росіян буде стимулів продовжувати свої терористичні атаки.
І так, це була майстерна російська провокація. Вони використали всі слабкі струни. Апелювали до травм українського суспільства і використовували слабкі місця української армії і політиків. Знов використали тему дітей. Не здивуюсь,
якщо цей бідних хлопчик, який ввечері так припав до серця жалісливим українцям, які дуже чутливі до теми дітей, насправді отримав завдання від куратора у Телеграмі. Тому і стрибав так завзято, як з дерев, так і на військових, відробляючи свої гроші. Хоча, завжди може бути більш проста версія: просто дурень.
Росіяни все ще сподіваються, що їм вдастьсяІ так, це була провокація, яку не зупинила українська контррозвідка. Бо може важко зупиняти ворога, який діє через свою мережу Телеграм, коли цей самий Телеграм дозволений. І вже патентовано постійно розганяє російську пропаганду, спрямовану на вимогу капітуляції і зрив мобілізації. Бо може важко протидіяти професійним провокаторам (в даному випадку, губастим провокаторшам), якщо цих провокаторів всі знають якщо вони постійно поширюють російську пропаганду на широку аудиторію, але досі на волі. До речі, цікаво, які шанси, що цю пластичну медикиню візьме на поруки Гончаренко?
Але це не виправдовує ту кількість людей, яка готова доєднатись. Не виправдовую ту кількість людей, які готові повірити всім російським вкидам і жваво поширюють їх у соцмережах. Все це і формує ганьбу.
А на ранок стає соромно. Як з похмілля. Але вже пізно.
Київ залюбки перебрав у Львова пальму першості ганьби. Довів, що тут все ж таки столиця.
Оригінал
Текст опубліковано з дозволу автора