Главное

Європа посварилася за місце за столом переговорів щодо України: лідери ЄС розділилися на три табори

Європейський Союз опинився перед серйозною дипломатичною суперечкою напередодні неформального саміту в Дубліні. Попри спільне прагнення долучитися до переговорів про завершення російсько-української війни, керівники 27 держав-членів досі не можуть домовитися, хто саме представлятиме Європу в діалозі з Москвою та Вашингтоном.

Питання європейського представництва фактично затьмарило основний порядок денний саміту 13 листопада, який спочатку планували присвятити іншим стратегічним питанням, зокрема розвитку штучного інтелекту.

«Про це можна навіть зняти телешоу», пожартував прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал, коментуючи гостроту суперечок між європейськими лідерами. Водночас він додав, що найцікавіша частина дискусії ще попереду.

За інформацією європейських дипломатів, усередині ЄС сформувалися щонайменше три політичні табори, які мають різне бачення майбутнього переговорного формату.

Перший підтримує кандидатуру президента Європейської ради Антоніу Кошти. Його посада передбачає представництво інтересів глав держав і урядів Євросоюзу на міжнародному рівні, а досвід колишнього прем’єр-міністра Португалії дозволяє розглядати його як прийнятну фігуру для більшості європейських столиць.

Кандидатуру Кошти вже підтримали представники Естонії, Польщі, Люксембургу та Італії. Прем’єр-міністерка Джорджа Мелоні, яка ініціювала обговорення цього питання на саміті, також заявила, що не заперечуватиме проти такого рішення.

Другий табір сформувався навколо Франції та Німеччини. Париж і Берлін не бажають передавати Брюсселю виключне право представляти Європу на переговорах, оскільки прагнуть зберегти власну дипломатичну роль.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що чинний формат консультацій за участю Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії та Польщі вже довів свою ефективність і не потребує принципових змін.

Франція також має окремі стратегічні інтереси. Як постійний член Ради Безпеки ООН і ядерна держава, Париж володіє дипломатичними та військовими можливостями, які не можуть бути повністю передані інституціям ЄС.

Третій табір підтримує верховну представницю Євросоюзу із закордонних справ Каю Каллас. Формально її посада робить її одним із найбільш очевидних кандидатів для участі в міжнародних переговорах, однак саме ця кандидатура викликає найгостріші заперечення.

Частина дипломатів вважає, що принципова позиція Каллас щодо Росії може ускладнити безпосередні переговори з Кремлем. Один із європейських представників навіть назвав її можливе призначення невдалим рішенням.

Проте прихильники Каллас дотримуються протилежної думки. Вони переконані, що Європа не повинна підлаштовувати вибір власних представників під побажання російського керівництва.

Один із високопоставлених дипломатів зазначив, що саме так діяв би Путін: обрав би для переговорів людину, з якою опоненти найменше хотіли б розмовляти.

Естонський прем’єр підтримує спільне представництво Кошти та Каллас, наголошуючи, що обоє мають законні повноваження та залишатимуться на своїх посадах до 2029 року. На його думку, це забезпечить більшу послідовність переговорного процесу, ніж призначення одного з національних лідерів.

Особливої гостроти дискусія набула після тристоронніх перемовин України, США та Росії в Абу-Дабі. Американські представники Джаред Кушнер і Стів Віткофф порушили питання участі Європи під час зустрічі з Владіміром Путіним у Москві 12 листопада.

Після цього вони прибули до Дубліна для консультацій із президентом України Володимиром Зеленським.

Український президент закликав європейських партнерів визначитися з представництвом уже протягом листопада. Київ наполягає, що обговорення майбутньої архітектури безпеки континенту без участі європейців є неприйнятним.

При цьому Москва раніше виступала проти залучення європейських держав до переговорного процесу, звинувачуючи їх у підтримці продовження війни через військову допомогу Україні.

Наразі очікується, що саміт у Дубліні не завершиться формальним призначенням переговорника. Натомість лідери намагатимуться досягти політичного порозуміння щодо того, хто матиме повноваження представляти спільну позицію ЄС.

Таким чином, головною перешкодою для європейської участі в мирному процесі залишається не лише позиція Москви, а й відсутність єдності між самими державами Євросоюзу.

На тлі активізації американської дипломатії та переговорів щодо майбутнього України Європа ризикує втратити можливість впливати на рішення, які безпосередньо визначатимуть її власну безпеку.

кремль, рада, Посад

Читайте еще