У ніч проти 19 квітня армія рф здійснила черговий наліт на Одесу та область. І цей наліт не був масованим, не було задіяно десятки дронів-камікадзе, не було випробувань нових зразків ударних засобів, не було масштабного терору цивільних об’єктів – ударів по житлових районах і багатоповерхівках, але було дуже дивне явище…
Невелика група Shahed-136, у кількості 4 одиниць та 1 вкрай упоротого, прямувала до Одеси, використовуючи траєкторію польоту, яку можна назвати непередбачено складною. І коли перехоплення 4-х було відносно передбачуваним, то один впертий витворяв, щось неймовірне.
Замість того, щоб обійти місто стороною, один із дронів-камікадзе прямував прямо на Одесу, де ймовірність збиття набагато вища ніж за межами Південної Пальміри, і влаштував зигзагоподібні віражі з наступним виходом на Жевахову гору, Усатово, маневром у Нерубайського та Дачного, а потім перельотом через Хаджибейський лиман та виходом на Куяльницький.
Які цілі цей самогубець переслідував, складно сказати, і ми думали над цим половину сьогоднішнього дня, так і не дійшовши жодного висновку.
Особисто моя думка – промацування ППО та можливостей обходу зенітних систем. Але, найнегативніше те, що заходячи через район Аркадії, дрон-камікадзе пролетів до вул.Мельницької, вийшов на порт, а потім по Отамана Головатого пішов на Жевахову гору.
Для когось це просто назви районів та вулиць, а для мене це радіус. Зокрема, це радіус 10 кілометрів. У цьому радіусі Shahed-136 весь час перебування у повітряному просторі Одеси так і не було знищено, не те, щоб мобільною групою чи зенітними системами, а ЗРК малого радіусу дії…
Я зараз не озвучую якусь секретну інформацію, оскільки вчора ворог отримав повний обсяг даних щодо своїх “віражів” і зробить із цього відповідні висновки. А ми? Чи зробимо ми висновки про те, що південь слід зміцнювати відповідною компонентою ЗРК? Або, з урахуванням нинішніх викликів, оптимально було б мати ланку легких ударних гелікоптерів для перехоплення Shahed-136?
Я з 2018 року борюся за придбання Україною AH-1W Super Cobra, або версію AH-1Z Viper, Agusta, але, на жаль і ах! Крім того, для таких завдань цілком були б ефективні A129 Mangusta або Leonardo Helicopters,
зійде і Hughes 500, або Eurocopter EC120 Colibri, Bell OH-58 Kiowa, Airbus H145M LKH або Eurocopter EC665 Tiger UHT. Але чи надходили такі запити від Міноборони нашим європейським партнерам і взагалі, чи розглядалися такі варіанти… мені невідомо.
А тому робимо відповідні висновки. Нас промацали. Дуже глибоко промацали. Можливо напередодні великоднього терору. Щоб влаштувати на свято максимальне кровопролиття з тих, що вже були.
Так це чи ні, мені невідомо. Але, в будь-якому випадку, варто згадати один дуже важливий момент…
У США щовесни в штаті Мериленд проводиться аукціон, в рамках якого проводиться розпродаж надлишкового майна, до якого з 2018 року відносяться і AH-1W Super Cobra. З 2018 року Україна жодного разу не виступала учасником цього аукціону.
Навіть, коли у 2019 році виготовлені на замовлення Армійської Авіації Пакистану ударні гелікоптери Bell AH-1Z Viper у кількості 12 одиниць були скасовані до постачання замовнику, Київ не вклинився у битву за них, але далекоглядна Чехія, в рамках оновлення парку вирвала собі цю закупівлю!
Цього року Корпус морської піхоти США почав процес списання легких ударних гелікоптерів AH-1W Super Cobra, яких залишалося в експлуатації понад 150. Ну, як, знову пастимо задніх або все-таки включимо вже режим форсажу?
Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко
Інформація – одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter, а також на наш канал в Telegram. Разом до Перемоги!
