Одеський водолаз, чемпіон України з дзюдо та прикордонник на псевдо «Фіма» знову став до захисту країни після початку повномасштабної війни. Його справжнє ім’я — Євген. Він — одесит у третьому поколінні, син прикордонника, який пройшов бої на Луганщині у 2014 році, зокрема вихід із так званого «Довжанського котла».
Про це розповідають у ДПСУ.
Позивний «Фіма» з’явився у нього ще на початку служби у столиці. Побратими дали його за характерний одеський гумор, легку іронію та південний темперамент. Попри родинну традицію служби, у дитинстві Євген був переконаний, що військова кар’єра — не для нього.
Однак у 18 років він несподівано для рідних підписав контракт із Державною прикордонною службою України. Так у 2010 році розпочалася його військова служба. Після навчального центру Євген потрапив до 10-го мобільного загону, а згодом став водолазом, пройшовши спеціальну підготовку в Балаклаві у Криму.
Найяскравіші спогади того часу — занурення біля мису Фіолент. За словами військового, там кришталево чиста вода, велика глибина і повна тиша, де чути лише власне дихання.
У 2012 році Євген долучився до формування відділу спеціальних дій Морської охорони ДПСУ. Уже за два роки розпочалися бойові дії на сході України. У 2014 році у складі мотоманевреної групи він виконував завдання на Луганщині, поблизу Довжанського.
На той момент Євгену було лише двадцять років, але він уже був досвідченим фахівцем. Разом із побратимами тримав оборону невеликої ділянки — блокпоста та лісосмуги.
Одним із найважчих спогадів для нього став вихід із «Довжанського котла». Українські військові три доби відходили під постійними обстрілами — пішки, долаючи переправи, без упевненості, що наступна хвилина буде безпечною. За словами прикордонника, противник застосовував також фосфорні боєприпаси, а сховатися було ніде — лише відкрите поле й небо над головою.
Під час одного з обстрілів Євген зазнав поранення: коли він зняв шапку, разом із нею зійшов жмут волосся. Уламки зачепили очі та ніс.
«Мені пощастило. Багатьом — ні», — говорить він стримано.
У 2018 році після завершення контракту Євген повернувся до цивільного життя. Працював у порту за фахом — відповідав за технічне обслуговування близько пів сотні одиниць техніки. Згодом поїхав на роботу до Німеччини, де працював у концерні Mercedes-Benz. Там він познайомився зі своєю майбутньою дружиною.
Попри стабільність і комфорт життя за кордоном, подружжя вирішило будувати майбутнє саме в Україні.
Коли почалося повномасштабне вторгнення Росії, Євген без вагань повернувся на службу.
«Я батько двох синів. І не хочу, щоб їм довелося пережити те, що ми проходили у 2014 році: митися в окопах під дощем і варити їжу з дощової води», — пояснює він своє рішення.
