Миколаївські музейники провели практичну нетворкінгову зустріч із музейною спільнотою Одеси. Фото Район.Культура надали в пресслужбі Агенції розвитку МиколаєваМиколаївські музейники провели практичну нетворкінгову зустріч із музейною спільнотою Одеси з метою обміну передовим досвідом адаптації культури до умов воєнного стану, залучення небюджетного фінансування, оцифрування фондів та роботи із меценатами.
Про це йдеться в пресрелізі, який Район.Культура надали в пресслужбі Агенції розвитку Миколаєва.
Представники Миколаївського художнього музею ім. В. В. Верещагіна, Миколаївського обласного краєзнавчого музею, Музею суднобудування і флоту та Музею книги Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки відвідали Одеський національний художній музей, Одеський археологічний музей НАН України та Одеський музей західного та східного мистецтва.
Головна зберігачка фондів Одеського художного музею Тетяна Токарчук поділилася з колегами практичними кейсами виживання та розвитку музею у надскладний час, коли інституція змушена шукати нестандартні підходи.
«Ми постійно експериментуємо,
робимо те, що в музеях ніби й робити не можна. Тому, або допомагайте нам, або не заважайте», – пожартувала Тетяна Токарчук, описавши сміливість та креативність одеських музейників.
Вона наголосила на важливості системної роботи у сфері фандрейзингу. За її словами, шлях до фінансової підтримки – це тривалий процес, що вимагає специфічних навичок.
«Щоб отримати один позитивний результат, треба з десяток спроб. Минулого року статистика була такою: 13 відмов на один виграний проєкт. Коли ми врешті отримуємо грант, за цим стоїть величезна попередня робота. Дуже важливо володіти цією особливою "грантовою мовою", адже не можна просто написати "дайте нам гроші"» – зазначила зберігачка ОНХМ.
Вона додала, що рушійною силою у цьому процесі є молода та енергійна команда музею.
Особливу увагу колег з Миколаєва привернула робота одеського клубу меценатів – «Клубу Маразлі», створеного при музеї. Спільнота об'єднує небайдужих підприємців та містян, які підтримують музей через щорічні членські внески. Завдяки такій синергії музей закриває нагальні господарські потреби (від фарбування стін до реставраційних матеріалів)
та продовжує розвиватися.
«Знаєте, зараз ніхто не виділяє бюджетних коштів на поповнення колекцій. Але ми завдяки меценатам поповнюємо її навіть під час війни. Наприклад, нещодавно ми в складчину придбали для музею роботу Олександра Ройтбурда «Статевий акт» 1997 року… Ми офіційно прописуємо колективне дарування із переліком імен усіх меценатів та внесків. Це надзвичайно важливо для історії. Через 100 років наші нащадки так само будуть шукати інформацію про тих, хто рятував та розвивав культуру сьогодні», – підкреслила Тетяна Токарчук.
За словами організаторів, під час візиту колеги з Одеси та Миколаєва зрозуміли, що щодня стикаються зі схожими викликами, тому обговорення охопило найболючіші та найактуальніші теми.
Разом говорили про те, як організувати роботу з відвідувачами під час повітряних тривог, забезпечити швидку евакуацію до укриттів та адаптувати виставковий простір.
Обмінялися практичними кейсами убезпечення та евакуації музейних колекцій, а також критично важливим досвідом оцифрування експонатів для створення цифрового архіву.
Обговорили створення інтерактивних дитячих зон, де малеча може розвантажитися та зануритися в творчість, що є надзвичайно важливим елементом психологічної підтримки сьогодні.
Ділилися досвідом комунікацій з міжнародними донорами та пошуку ресурсів на відновлення й розвиток музею. А також вивчали успішні кейси роботи музейних крамниць як інструменту популяризації культури та додаткового джерела фінансування інституцій.
