В Одеській області триває масштабний експериментальний проєкт із відновлення вирощування бавовнику — культури, яка має стратегічне значення для промисловості України. Окрім текстильної галузі, бавовник може стати джерелом целюлози для виробництва матеріалів, необхідних і для цивільного сектору, і для оборони.
Експериментальне поле в Ізмаїльському районіНа дослідних ділянках одного з господарств Ізмаїльського району, на полях підприємства «Стоянов А.А.», проводяться випробування різних сортів бавовнику. У тестах беруть участь як закордонні селекції, так і вітчизняні розробки, що дозволяє комплексно оцінити адаптацію рослини до місцевих агрокліматичних умов та технологій вирощування.
Сорт Віри Боровик і його особливостіСеред досліджуваних зразків вирізняється сорт, створений науковицею Вірою Боровик з Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України. Цей сорт відзначається підвищеною стійкістю до стресових факторів. Насіння, яке лягло в основу сорту, було евакуйоване з Херсонщини в умовах обстрілів, що підкреслює складність наукової роботи та наполегливість спеціалістів у збереженні генетичного матеріалу.
Комплексність підходу включає відбір генетики, оцінку продуктивності й якості волокна, а також випробування технологій обробітку ґрунту та захисту рослин. Такі досліди дають змогу формувати практичні рекомендації для фермерів, які розглядають бавовник як альтернативну або додаткову культуру в сівозміні.
Вирощування бавовнику має потенціал для диверсифікації сільського господарства та зменшення залежності від імпорту сировини для текстильної промисловості. Налагодження внутрішнього виробництва целюлози може також підтримати видобуток матеріалів для промислових та оборонних потреб, створюючи додаткові робочі місця в регіоні.
У разі успішного масштабування результати експерименту в Одещині стануть основою для подальших наукових досліджень і практичних рекомендацій. Це свідчить про спроможність української науки та агробізнесу впроваджувати інновації й адаптуватися до викликів, а також про перспективи створення нових ланцюгів доданої вартості у вітчизняному агросекторі.
