Болградський суд визнав винними двох чоловіків, які в період нересту виловили на озері Ялпуг біля села Тополине сітками рибу й рака на загальну суму 94 622 гривні. Про це повідомляє Район.Болград з посиланням на вирок суду.
Мешканцю міста Болград призначили два роки пробаційного нагляду, а мешканцю Ізмаїла — один рік. Також суд зобов'язав їх відшкодувати збитки державі та конфіскував човен і сітки.
Як встановив суд, 30 квітня 2026 року близько 21:00 чоловіки домовилися про спільний вилов риби. Вони взяли дві ліскові сітки, прибули до озера Ялпуг у районі південно-західної околиці села Тополине та на гумовому човні «Оcean» встановили їх у воді. Дозволу на вилов вони не мали.
1 травня близько 04:00 чоловіки повернулися на те саме місце, вийшли на човні на воду й зняли сітки з виловленою рибою. У цей час діяла заборона на вилов у період нересту. У сітках були 6 сазанів, 14 карасів, 28 тараней, 2 плоскирки та один рак. Збитки державі експертиза оцінила в 94 622 гривні.
За словами старшого інспектора сектору водної поліції Ізмаїльського РВП, під ранок інспектори рибоохоронного патруля разом із прикордонниками помітили на екрані тепловізора двох людей на човні,
які збирали сітки. Вони дочекалися, поки ті вийдуть на берег, і підійшли до них. На питання про дозвіл чоловіки відповіли, що його не мають. Інспектори повідомили на лінію 102 та викликали слідчо-оперативну групу. Затримання зафіксували на бодікамеру.
Один із обвинувачених, мешканець Ізмаїла, у суді повністю визнав вину й розкаявся. Він розповів, що до нього ввечері прийшов знайомий, поділився історією про те, як втратив майно, і запропонував піти на воду та закинути сітки. На човні чоловіки були разом: один веслував, інший кидав сітки. За його словами, про заборону вилову він здогадувався, але не знав точно. Рибу, мовляв, ловив для власного вживання.
Другий обвинувачений, мешканець Болграда, вину не визнав. За його версією, у день події на нього спричинили аварію два моторні човни: хвиля перекинула його разом зі стільцем у воду, де він загубив телефон, навушники та повербанк. Тому, переконував він, жодних сіток він ставити не збирався. Також він розповів, що ловить рибу для власних котів на дві вудки в місці, де має дозвіл керівництва перебувати.ʼ
Суд визнав такі пояснення неспроможними.
На думку суду, версія про вимушеність або крайню необхідність повністю спростована зібраними доказами та показаннями співобвинуваченого. Мотиви, на які посилався чоловік (втрата майна, годівля котів), суд назвав такими, що не виключають протиправності діяння й не звільняють від відповідальності.
Прокурор просив призначити пробаційний нагляд: двом рокам для першого обвинуваченого й одному — для другого. Суд погодився з обвинуваченням. Обставиною, що пом'якшує покарання, щире каяття мешканця Ізмаїла визнали, обтяжуючих обставин не встановили. Мешканцю Болграда, який категорично заперечував вину, суд призначив довший строк нагляду, визнавши, що відсутність каяття свідчить про необхідність суворішого контролю.
Обидва засуджені повинні періодично з'являтися для реєстрації до органу пробації, повідомляти його про зміну місця проживання чи роботи, не виїжджати за межі України без погодження та виконувати заходи пробаційної програми.
Окрім покарання, суд повністю задовольнив цивільний позов Держагентства меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі його обласного управління: 94 622 гривні збитків стягнуть із чоловіків солідарно на користь Болградської міської ради. Крім того, вони по 240 гривень сплатять за експертизу. Гумовий човен із двома веслами, дві ліскові сітки (довжиною 50 і 30 метрів) та виловлену рибу конфісковано у власність держави.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення.
