Дослідники оприлюднили раніше невідомий план Хаджибейського замку та прилеглої території, створений наприкінці XVIII століття. Документ містить нові подробиці про вигляд фортеці, розташування історичних споруд і особливості місцевості, на якій згодом розбудували центр Одеси.
Про це повідомляє Район.Одеса з посиланням на історика Андрія Красножона.
За словами дослідника, історичний документ вдалося опублікувати завдяки зусиллям Олександра Волока. План створили інженери генерала Гудовича, який контролював укріплення з 14 вересня 1789 року, після його захоплення загоном Дерибаса.
Однією з особливостей документа стало зображення двох веж головного фасаду замку. На відміну від інших відомих зображень, де вони мають круглу форму, на новому плані вежі показані багатокутними.
Ця деталь збігається з результатами археологічних розкопок, проведених в Одесі у 2026 році. Тоді експедиція Андрія Красножона частково дослідила фундамент однієї з веж і встановила, що на цьому рівні вона справді мала багатокутну форму.
Водночас історик зауважує, що не всі деталі старовинного креслення обов'язково точно відтворюють реальність.
Зокрема, певні сумніви викликає спосіб зображення тіней від дахів веж і мінарету.
Натомість розташування самого замку на новому плані відповідає іншим відомим історичним джерелам.
Фортеця розташовувалася у верхній частині сучасного Приморського бульвару, поблизу півциркульної площі та урвища, між двома балками.
Саме на цій території археологи протягом останніх років проводять розкопки. Тут виявили культурні шари XIV–XVIII століть, залишки фортифікаційних споруд, елементи військової амуніції, зброю та кулі.
Андрій Красножон наголошує, що саме археологічні дослідження можуть дати відповіді на питання про час заснування Хаджибейського замку, його планування, конструкцію та етапи розвитку.
Ще одна цікава деталь нового документа — зображення кав'ярні грека Аспоридіса, яка стояла біля головної дороги на виїзді з Хаджибея.
За словами історика, вона розташовувалася на місці сучасного будинку Прокопеуса, на розі вулиць Грецької та Європейської.
На плані досить детально позначені не лише сама кав'ярня, а й прилеглі господарські та, ймовірно, житлові споруди з огорожею.
Дослідник припускає,
що особлива увага до цього місця могла бути пов'язана з тим, що саме в кав'ярні Аспоридіса російські офіцери святкували захоплення Хаджибея. Водночас це залишається припущенням.
Новий план також містить позначення кількох великих курганів на території історичного центру сучасної Одеси. Один із них розташовувався поблизу початку нинішньої вулиці Успенської, над мисом Ланжерон.
Неподалік на кресленні позначений турецький маяк. На думку Андрія Красножона, з огляду на особливості місцевості він міг розташовуватися в районі сучасної арки дачі Ланжерона, а не поблизу пам'ятника Невідомому матросу.
Історик зазначає, що нові архівні матеріали дають змогу уточнювати уявлення про історичний Хаджибей, однак остаточні висновки щодо вигляду та розвитку фортеці потребують подальших археологічних досліджень.
Читайте також:
