Одеса

Ізмаїльському Палацу спорту — п'ять років: від недобудови до простору, де зустрічаються покоління

11 лис•Район.in.ua

Фото - зі сторінки Андрія АбрамченкаЦього року міський Центр дозвілля «Палац спорту» в Ізмаїлі відзначає перший ювілей — п'ять років від дня відкриття.

За цей час комплекс став одним із найбільших спортивних і громадських просторів міста: тут тренуються діти й дорослі, працюють секції та гуртки, відбуваються змагання, концерти, зустрічі й міські заходи. А за кожним із цих напрямків стоїть робота людей, які щодня дбають про те, щоб великий заклад жив, розвивався та залишався відкритим для відвідувачів навіть в умовах війни. Про це розповідає Район.Ізмаїл.

9 листопада з нагоди п'ятиріччя колектив привітали представники міської влади, а працівників відзначили грамотами й подяками міського голови. Ювілей став нагодою не лише підбити перші підсумки, а й пригадати непросту історію самого комплексу, шлях його становлення та людей, які наповнюють його життям.

Майже три десятиліття очікування: як недобудова стала Палацом спортуІсторія будівлі на вулиці Івана Франка, 1, почалася ще наприкінці 1980-х. Тоді в Ізмаїлі планували звести велику школу для нового житлового мікрорайону.

Район розростався, школи №9 та №10 уже не справлялися з кількістю учнів, тому 1989 року розпочали будівництво нового навчального закладу, проєкт якого передбачав навчальні корпуси, спортивні зали та басейн.

Однак на початку 1990-х роботи зупинилися. Недобудована споруда на довгі роки стала частиною міського пейзажу, а задум перетворити її на повноцінний громадський простір довелося відкласти.

До цієї ідеї повернулися у 2012 році, коли замість школи вирішили створити сучасний спортивний комплекс. На її реалізацію знадобилося ще майже дев'ять років. Потрібно було знайти фінансування, пройти необхідні процедури та фактично повернути об'єкт до життя. Роботи розпочали за кошти місцевого бюджету.

У 2017 році проєкт реконструкції та завершення будівництва отримав найвищу оцінку серед проєктів Одеської області на конкурсі Державного фонду регіонального розвитку. Це дало змогу залучити державне й обласне фінансування. У 2018–2019 роках будівельні роботи помітно прискорилися, а у 2020–2021 роках об'єкт увійшов до програми «Велике будівництво».

30 жовтня 2021 року комплекс офіційно ввели в експлуатацію.

Того ж дня його відвідав Президент України Володимир Зеленський під час робочої поїздки до Одеської області.

І «Палац спорту» відчинив двері для мешканців і гостей міста.

Першою великою спортивною подією став товариський матч із гандболу. Так завершилася майже 33-річна історія від початку будівництва — і розпочалася нова, уже спортивна.

Спорт, дозвілля та можливості для різних поколінь

Сьогодні п'ять блоків комплексу загальною площею близько 12 тисяч квадратних метрів об'єднують різні спортивні та громадські простори.

У приміщенні облаштовані басейн із 25-метровими доріжками та трибунами на 250 місць, багатофункціональна зала для футзалу, волейболу, баскетболу й гандболу, зали боксу та боротьби, тренажерна зала, приміщення для пілатесу й групових занять, дитяча студія розвитку та конференцпростір.

Не менше можливостей пропонує територія навколо будівлі. Тут є тенісний корт, майданчики для баскетболу й волейболу, ролер-скейт зона, воркаут, бігові доріжки, гімнастичні майданчики, дитяча зона та місця для відпочинку. У комплексі також передбачили умови для людей з інвалідністю.

На базі закладу працюють спортивні секції та відділення дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Тут тренуються вихованці гандбольного клубу Ізмаїла, проводять заняття з футзалу, тенісу, волейболу та інших видів спорту.

Водночас діяльність центру давно не обмежується спортивними тренуваннями. Відвідувачам доступні послуги логопедів, фахівців із сенсорної інтеграції та лікувальної фізкультури, проводять творчі заняття. У 2026 році до роботи комплексу додався й ветеранський напрямок.

Фактично «Палац спорту» став місцем, де можуть знайти заняття люди різного віку та з різними потребами. Серед постійних відвідувачів — діти, професійні спортсмени, дорослі, пенсіонери, військовослужбовці та внутрішньо переміщені люди.

Наталія Бойко: п'ять років керувати простором, який постійно змінюєтьсяУпродовж усіх п'яти років Центром дозвілля керує Наталія Бойко. Для неї робота у великому спортивному комплексі стала ще одним професійним поворотом, хоча досвід управління людьми, організації заходів і створення команд вона здобувала задовго до цього.

Фото - зі сторінки Андрія АбрамченкаЗа освітою Наталія — мікробіологиня.

Вона навчалася в Одеському національному університеті імені Іллі Мечникова, паралельно працювала вчителькою біології та хімії у своїй школі в Ларжанці. Згодом викладала в університеті, навчалася в аспірантурі, долучалася до організаційної роботи під час виборчих кампаній.

Повернувшись до Ізмаїла, очолила філію крюїнгової компанії, створила власну газету, а згодом отримала пропозицію керувати Палацом культури імені Тараса Шевченка. Тоді заклад переживав непрості часи, тож довелося фактично заново налагоджувати його роботу, повертати глядачів і формувати програму заходів. Поступово тут знову почали проводити концерти, свята, міські події та святкування Дня міста.

Перехід від культури до спорту Наталія сприйняла як чергову можливість освоїти нову сферу. До того ж, на її думку, в управлінні такими різними закладами є багато спільного.

«І там, і тут усе тримається на менеджменті. Принципи управління залишаються однаковими в будь-якій сфері», — пояснює директорка.

Вона має також диплом із фінансів економічного університету, нині навчається психології в МАУП. Постійне навчання та готовність розбиратися в нових питаннях,

за її словами, допомагають і в роботі керівниці.

За роботою великого комплексу стоїть команда

Утримувати такий заклад у належному стані — щоденна робота, яку відвідувачі часто не помічають. Вентиляція, температура води, справність обладнання, чистота приміщень, безпека — кожен напрям потребує постійної уваги. Вихід із ладу однієї системи може вплинути на роботу всього комплексу.

В умовах повномасштабної війни до звичайних господарських завдань додалися питання енергетичної стійкості та безпеки. У закладі є генератор потужністю 100 кВт, а цьогоріч запланували повторний тендер на встановлення сонячних панелей.

Окрема відповідальність — утримання укриття. Потрібно стежити за його доступністю, наявністю води, медикаментів та освітлення. Відеоспостереження дає змогу контролювати ситуацію дистанційно, а телефон директорки, за її словами, майже ніколи не вимикається.

Проте за п'ять років Наталія зрозуміла: ефективне управління — це не спроба особисто контролювати кожну дрібницю, а створення системи, у якій кожен знає свою роботу й відповідальність.

«Найвищий рівень менеджменту — коли система працює навіть без керівника»,

— переконана вона.

І відразу уточнює: це можливо лише завдяки людям, які працюють поруч: «Це заслуга не лише керівника. Це насамперед заслуга колективу. Людей, на яких можна покластися».

За роки роботи тут сформувалася команда, у якій працівники можуть підміняти одне одного, а під час великих заходів долучаються всі. За роботу у вихідні надають відгули, до особистих обставин працівників намагаються ставитися з розумінням.

Особливе місце в розповіді директорки посідають тренери.

«Для мене вони — справжнє золото», — говорить Наталія.

Деяких фахівців доводилося буквально шукати по місту. Серед них — учителі фізкультури, молоді випускники, люди, які спочатку самі сумнівалися у своїх силах. Наталія переконувала їх спробувати, використовуючи слова, які колись почула від батька: «Ти можеш!».

Сьогодні комплекс майже повністю завантажений. Тут тренуються гандболісти, гімнастки, тенісисти, футболісти й боксери, працюють спортивні секції, проводять турніри, фестивалі, концерти та репетиції.

Серед постійних відвідувачів — пенсіонери, які щоранку приходять до басейну. Вони настільки звикли до свого розкладу,

що можуть зателефонувати, якщо відкриття затрималося хоча б на хвилину. Діти та онуки дарують їм абонементи, а працівники комплексу оформлюють подарункові сертифікати.

Приходять і військовослужбовці — іноді на тренування ще до початку служби, о п'ятій ранку. Є переселенці з великих міст, які звикли після роботи відвідувати басейни й спортзали та знаходять такі можливості в Ізмаїлі.

Наталія нерідко сама виходить на рецепцію, спілкується з відвідувачами, вислуховує зауваження й намагається знайти рішення, якщо хтось незадоволений.

«Найкраща реклама — це рекомендація людини, яка вже сама спробувала», — переконана вона.

Розвиток попри виклики війниП'ять років роботи комплексу припали на непростий для країни час. Відкрившись напочатку 2022-го, уже за місяць він опинився в реальності повномасштабної війни росії проти України. Змінилися звичні умови роботи, зросли вимоги до безпеки, довелося пристосовуватися до енергетичних викликів і нових потреб відвідувачів.

Однак колектив не обмежився підтриманням того, що вже було створено. Заклад продовжує розвивати послуги, залучати фахівців,

шукати нові напрямки роботи й працювати з різними категоріями відвідувачів.

Серед планів — розширення інклюзивних послуг у басейні. Цей напрям потребує спеціальних знань і особливої уваги до безпеки. Ще одне завдання виникає влітку, коли охочих навчитися плавати значно більше, ніж комплекс може охопити. Тому потрібні додаткові тренери.

Для Наталії Бойко важливо, щоб «Палац спорту» залишався не просто будівлею з обладнаними залами, а місцем, куди люди хочуть повертатися. І, судячи з історій постійних відвідувачів, цей зв'язок із громадою вже став частиною повсякденної роботи центру.

П'ятиріччя — свято людей, які створюють спільну справу9 листопада з нагоди п'ятиріччя Центру дозвілля «Палац спорту» та Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва відбулося урочисте привітання колективу. Від імені Ізмаїльської міської ради працівників закладу привітав заступник міського голови Сергій Лузанов.

Грамотою Ізмаїльського міського голови за вагомий внесок у збереження української культури, відповідальну громадянську позицію та активну участь у культурно-мистецькому житті громади нагородили директорку Центру дозвілля Наталію Бойко.

Подяки за професіоналізм, відповідальність, турботу про заклад та його відвідувачів, щоденний внесок у спільну роботу й з нагоди п'ятиріччя отримали інструктори Ольга Виходець і Вікторія Такатли, головний адміністратор Ірина Долженко, сторожі Георгій Кириленко, Василь Олейніков, Анатолій Промітний і Михайло Усатенко, оператор котельні В'ячеслав Кулик, адміністратор залу Андрій Лузанов, двірник Людмила Мікушина, заступниця директора з адміністративно-господарської діяльності Тетяна Петрочиніна, секретар Тетяна Тірон, заступниця директора Ольга Ульянова, тренер з єдиноборств та тренажерної зали Олексій Кравченко і головний інженер Олександр Левченко.

Перший ювілей «Палацу спорту» — це історія не лише про велику будівлю, яка після десятиліть очікування нарешті отримала своє призначення. Це історія про те, як простір поступово стає частиною життя міста: тут діти знаходять захоплення, дорослі дбають про здоров'я, спортсмени готуються до змагань, старші люди підтримують активність, а громада збирається разом.

І хоча за п'ять років перед колективом постало чимало викликів, заклад не зупиняється. Бо справжня цінність Палацу спорту — не тільки в басейні, залах чи сучасному обладнанні, а передусім у людях, які щодня підтримують його роботу, знаходять нові можливості й розвивають його навіть тоді, коли країна живе у воєнних умовах.

волейбол, Культура, волейбол, Заклад, Бойко

Читайте ще