"Я хочу виступати на змаганнях за Україну " - це слова 6-річна Саши Паскаль, яка втратила ногу. Після ракетного удару по Одещині дівчинка два тижні провела в комі, їй ампутували ногу. Коли дитина прийшла до тями, то спитала, як тепер буде займатися художньою гімнастикою, йдеться в ТСН.
Саша втратила ногу майже рік тому. 16 травня росіяни з тактичної авіації запускали ракети Х-22. Цілили по мосту через Дністровський лиман у Затоці, але влучили у будинки цивільних та бази відпочинку, де в цей момент була Саша з мамою. Жінку теж поранило, але у стані больового шоку вона разом з сусідами витягали свою доньку з під уламків бетону та дерева. Сашу довезли до лікарні і її ввели у кому. “Вона як відключилася у лікарні, отямилася днів через 15”, - пригадують рідні дитини.
Сашина бабуся досі не розуміє, як їх родина пережила цей жах. У Саші була поранена голова, розтрощена рука, і все тіло в осколках. За ногу боролися 10 днів, але циркуляції крові не було. Лікарі вирішили, що ампутація нижче коліна неминуча. Після восьми операцій Саша прийшла до тями і спитала, як же тепер вона буде ходити на художню гімнастику.
Мама пообіцяла, як тільки нога заживе і з'явиться протез, вони спробують повернутися на тренування. “Вона так чекала його, що одразу зробила кроки і постаралася потихеньку йти. Я вже стільки виплакала, вона мене ще більше заспокоює: “Мам, не плач, одягай мені швидше протез, я побігла”, - розповідає Марія.
Реабілітація Саші була у Австрії і протез опановувала шаленими темпами - 6-річна Олександра не приховувала своєї мети - швидше повернутися у рідний Чорноморськ у школу художньої гімнастики. Інга Ковальчук - тренерка з художньої гімнастики, каже, коли побачила Сашу, то відмовити їй було не можливо. “Ви не бачили її очі, цим очам не можливо було відмовити”, - каже тренерка.
У цю школу Саша ходила з 3 років, до травми не пропустила жодного заняття - а це 5 разів на тиждень. Після повернення Сашин запал тільки посилився, вона повернулася до гімнастики за 8 місяців після травми. Перші тренування були надзвичайно обережними, але нині їй доступно все, що робить група. Не залишилося жодного елементу, якій Саша не може зробити. “Прогрес мене навіть лякає, у неї взагалі не має страху”,
- каже тренерка.
Коли треба робити вправи на втраченій нозі, у Саші немає впевненої опори, її це не зупиняє, а навпаки змушує працювати ще більше.
Після тренування Саша приходить додому і показує бабусі, що вивчила за день. Вже після ампутації мама купила доньці гімнастичний костюм розшитий камінням. Саша мріє надіти його на змаганнях. Ще ніхто не знає, як це можливо, але 6 - річна Олександра Паскаль вже і так довела, що не має нічого неможливого. “Я хочу змагатися і виступати за Україну”, - каже дівчинка.
Читайте також:
Дефіциту снярядів немає: бійці на передовій показали роботу гаубиці FH70
Мер окупованого Скадовська, поки не при справі, знайшов собі корисне хобі
Боєць пообіцяв Богу присвятити життя йому, якщо врятує від танків: тепер будує храм на Дніпропетровщині
