Європейські країни можуть виявитися неготовими до затяжної війни на виснаження з Росією. Оборонні посадовці та експерти вважають, що головна проблема полягає не лише у військових ресурсах, а й у настроях суспільства, яке не готове роками жити в умовах великого конфлікту.
Про це пише The Guardian.
На форумі, організованому Мюнхенською конференцією з безпеки, представники оборонної сфери заявили, що нинішня Європа навряд чи здатна довго вести війну на виснаження. Через це військовим планувальникам НАТО, за їхніми словами, доводиться більше орієнтуватися на сценарій відносно швидкого конфлікту.
Однією з причин називають недостатню готовність європейців до серйозного скорочення звичного рівня життя заради оборони. Учасники дискусії визнали, що уряди роками погано пояснювали суспільству масштаби загрози з боку Росії, а тепер стикаються з необхідністю переконувати виборців збільшувати військові витрати.
Окреме занепокоєння викликає гібридна війна Росії проти Європи. Йдеться про дезінформацію, кібератаки, втручання у внутрішню політику та використання соціальних мереж для посилення розколу в суспільстві.
Європейські посадовці побоюються, що Москва вже отримує від цього політичні дивіденди. У низці країн посилюються популістські та ультраправі сили, частина яких прихильно ставиться до Росії та виступає за припинення підтримки України.
Особливу увагу приділяють Німеччині, Франції, Італії та Польщі, де майбутні вибори можуть вплинути на оборонну політику всього континенту. Учасники форуму назвали цей фактор однією з головних перешкод для створення сильнішої системи європейської оборони.
Ситуація стає ще складнішою через можливе скорочення військової присутності США в Європі. У Вашингтоні найближчими місяцями очікуються рішення, після яких європейським державам, імовірно, доведеться брати на себе значно більшу частину відповідальності за звичайну оборону континенту.
На цьому тлі п’ять провідних європейських військових держав розвивають формат E5. Міністри оборони цих країн уже проводять регулярні зустрічі та обговорюють спільні закупівлі систем ППО і ПРО, далекобійної високоточної зброї та засобів раннього попередження, які зараз значною мірою забезпечують США.
Голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер заявив, що Європа надто повільно реагує на загрози, які стають дедалі серйознішими. За його словами, у майбутньому до нової системи оборонної координації може долучитися й Україна.
Ішингер наголосив, що Київ нині має найбільшу та одну з найсильніших армій Європи. Український досвід сучасної війни, зокрема масове використання безпілотників та нових технологій, у Європі дедалі частіше розглядають як важливий ресурс для майбутньої оборони континенту.
