Заклик Дональда Трампа до президента України Володимира Зеленського припинити удари по російській енергетичній галузі через високі ціни на дизельне пальне у США пролунав після рекордного місяця українських атак на енергетичний сектор Росії. Однак він запізнився приблизно на шість годин: українські дрони уже встигли підпалити ще два російські нафтопереробні заводи.
Спілкуючись із журналістами в неділю під час відвідин гольфового турніру Amgen Irish Open 2026, президент США заявив, що саме українські удари далекобійними дронами по російських НПЗ стали головною причиною різкого зростання світових цін на дизельне пальне. Він також повідомив, що зателефонував Зеленському й закликав його припинити ці атаки.
«Пан Зеленський має зробити одну річ: припинити виводити з ладу російські потужності з виробництва дизельного пального. Нехай атакує інші цілі — але не дизельне пальне, бо через це виникає його дефіцит. Причина не в Близькому Сході, а в тому, що відбувається між Росією та Україною. Тож ми поговорили про це з паном Зеленським. Є багато інших цілей. Не бийте по виробництву дизельного пального,
бо від цього страждає весь світ», — заявив Трамп групі ірландських та іноземних журналістів.
Одна з груп українських ударних дронів, запущених рано-вранці, задовго до появи Трампа на ірландському полі для гольфу, подолала близько 300 км контрольованого Росією повітряного простору й атакувала НПЗ «Слов’янськ ЕКО» у південному Краснодарському краї РФ. Унаслідок удару було пошкоджено установку первинної переробки нафти та резервуари з пальним. Підприємство переважно переробляє нафту й газовий конденсат на готові нафтопродукти, зокрема дизельне пальне.
Коли Трамп у темно-синьому костюмі та білій бейсболці з написом «USA» спілкувався з журналістами під похмурим небом у гольф-готелі Trump International Golf Links & Hotel Ireland у Дунбегу, графство Клер, пожежа на російському НПЗ усе ще тривала й була помітна з космосу. Про це свідчить проведений Kyiv Post аналіз хронології подій і супутникових знімків глобальної системи моніторингу пожеж FIRMS агентства NASA.
Під час другої за ніч атаки українські ударні дрони проникли на 1 200 км углиб території Росії та вдарили по НПЗ «ТАНЕКО» компанії «Татнефть» у Татарстані,
у верхів’ях Волги. Це один із найсучасніших нафтопереробних заводів Росії та один із найбільших виробників дизельного пального в країні. У місцевих соцмережах з’явилися відео масштабних пожеж у центральній частині підприємства, однак місцева влада заявила, що пошкодження були незначними.
Відповідальність за атаки взяли на себе Сили безпілотних систем (СБС) і Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР). Пізно ввечері в суботу українські військові блогери повідомили, що тієї ночі Сили оборони запустили понад 400 ударних безпілотників по цілях на заході та півдні Росії.
Міністерство оборони РФ у неділю заявило, що російська ППО нібито збила по всій країні 389 безпілотників літакового типу.
У понеділок на знімках FIRMS на обох об’єктах усе ще були помітні значні теплові аномалії, що свідчили про масштабні пожежі.
Ударам по НПЗ «Слов’янськ ЕКО» і «ТАНЕКО» передував тиждень майже щоденних атак українських дронів на російську енергетичну інфраструктуру. 7 вересня безпілотники вдарили по НПЗ у Рязані та Пермі. Наступного дня вони атакували нафтопереробний завод у Саратові,
а також НПЗ і сховище пального в чорноморському порту Новоросійськ.
10 вересня внаслідок удару загорівся нафтовий термінал на російському узбережжі Каспійського моря. 11 вересня дрони атакували ще один НПЗ у Саратові, а 12 вересня — третій саратовський НПЗ і нафтопереробний комплекс «Лукойл-Пермнефтеоргсинтез» у Пермі, далеко в російському тилу, поблизу Уральських гір.
За останній повний місяць ударних операцій — серпень 2026 року — українські дронові підрозділи атакували 21 російський НПЗ. Це найбільша кількість уражених за один місяць нафтопереробних заводів від початку війни, свідчать дані української бази далекобійних ударів DeepStrike UA та статистика Сил безпілотних систем.
За даними Kyiv Post, у серпні під удари потрапили НПЗ в Омську, Пермі та Тюмені — вперше від початку війни. Українські дрони також атакували заводи в Саратові, який до того зазнавав 12 ударів, Краснодарі — десяти, Ярославлі — шести, Самарі — п’яти, Сизрані — трьох, а також у Татарстані й Орську, де раніше фіксували по одній атаці.
У серпні 2026 року кількість атакованих НПЗ зросла на 50% порівняно з липнем,
коли ударів зазнали 14 підприємств. Це також утричі більше, ніж у жовтні 2025 року, коли підрозділи Сил безпілотних систем підтвердили ураження семи нафтопереробних заводів.
Критика Трампом українських ударів по російській енергетичній галузі перегукується із заявою міністра фінансів США Скотта Бессента, зробленою на початку вересня. Він звинуватив Україну та її атаки на Росію у глобальному «енергетичному шоку», який, за його словами, спричинив стрімке зростання цін на енергоносії в усьому світі.
Однак більшість аналітиків енергетичного ринку називають головною причиною різкого подорожчання нафти й нафтопродуктів війну США та Ізраїлю проти Ірану. Через неї майже повністю припинилися танкерні перевезення через Ормузьку протоку в Перській затоці. Ситуацію погіршило й скорочення перевезень Червоним морем після того, як хусити захопили його південний вихід — Баб-ель-Мандебську протоку. Нині нафта коштує від $106 до $120 за барель.
За даними Американської автомобільної асоціації, станом на понеділок ціни на дизельне пальне у США сягнули рекордного рівня й перевищили $6 за галон,
або близько $1,59 за літр. Бензин залежно від штату коштував від $4 до $6 за галон — приблизно від $1,06 до $1,59 за літр, — що також близько до рекордних показників.
Президент Росії Владімір Путін 22 серпня, коментуючи в ефірі державних ЗМІ українські удари дронами по території РФ, заявив:
«Наскільки вони ефективні — і чи ефективні взагалі? Чи впливають вони на ситуацію вздовж усієї лінії бойового зіткнення? Кінцевий результат для противника виявився прямо протилежним очікуваному. Жодного перелому не сталося».
За оцінкою Bloomberg від 28 серпня, яку широко цитували українські ЗМІ, удари українських дронів по російських нафтопереробних потужностях скоротили виробництво бензину, авіаційного та дизельного пального й інших нафтопродуктів у Росії більш ніж на 30%.
Російські аналітики нафтопереробної галузі також оцінюють скорочення виробництва приблизно у третину. За їхніми словами, відновити роботу пошкоджених потужностей буде складно, оскільки російська ППО не справляється з українськими дронами.
