Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія нібито домовилися не завдавати ударів по енергетичних об’єктах одна одної. На таку заяву президент Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий до такого кроку, але лише за умови реальних гарантій, що Москва також припинить атаки на українську енергетику та критичну інфраструктуру. Про це повідомляє видання Тoday.ua з посиланням на заяви обох лідерів.
Що заявив Трамп14 вересня Дональт Трамп написав у своїй соцмережі Truth Social, що Київ і Москва нібито погодилися взаємно не атакувати енергетичні об’єкти.
"Україна погодилася не завдавати ударів по російських енергетичних об’єктах. Росія погодилася зробити те саме", — написав американський президент.
При цьому він пов’язав ситуацію на світовому паливному ринку з війною РФ проти України, заявивши, що зростання цін на дизельне пальне "здебільшого спричинене війною Росії та України, а не Іраном".
Ця заява пролунала наступного дня після того, як Трамп публічно закликав Зеленського припинити українські удари по російській нафтовій та паливній інфраструктурі.
Так, 13 вересня, перебуваючи в Ірландії, президент США заявив: "Пан Зеленський має зробити одну річ. Він має припинити знищувати дизельне пальне в Росії".
Трамп пояснив свою позицію тим, що атаки на російські об’єкти, пов’язані з виробництвом дизеля, сприяють дефіциту пального у світі. За його словами, Україна має інші цілі для ударів, а проблема з дизелем уже впливає на споживачів за межами Росії.
Однією з причин особливої уваги Вашингтона до цього питання стало різке зростання вартості дизеля у США. Ще б пак, середня ціна там перевищила $6 за галон, що стало новим рекордом. Для американського ринку це важливо не лише через витрати водіїв: дизель широко використовують вантажні перевезення, сільське господарство та інші галузі економіки.
Зеленський відреагував на заяву ТрампаВолодимир Зеленський досить швидко відреагував на слова американського президента. Він підтвердив готовність України розглядати припинення ударів по російській енергетиці, але наголосив, що Київ не має достатніх підстав просто довіряти Москві.
"Україна не впевнена, що Росія має бажання дотримуватись будь-якої домовленості",
— заявив Зеленський.
За його словами, якщо партнери України зможуть забезпечити реальне виконання Росією домовленості, Київ готовий відповісти взаємністю.
"Якщо партнери готові забезпечити реальне бажання Росії не бити по нашій електриці, інших наших енергетичних об’єктах, критичній інфраструктурі, руху продовольства, то ми, звісно, готові забезпечити відповідну відсутність наших ударів", — сказав президент України.
Зеленський також наголосив, що потенційне перемир’я має бути довгостроковим. Київ, за його словами, не зацікавлений у домовленості, яка припинить діяти одразу після виборів до Держдуми в Росії, запланованих на 18–20 вересня.
Український президент назвав деескалацію навколо критичної інфраструктури можливим першим кроком до ширшого припинення війни.
"Очікуємо від партнерів конкретики", — підсумував він.
Таким чином, наразі є важлива різниця між заявою Трампа про нібито досягнуту домовленість і позицією Києва. Україна не оголошувала про безумовне припинення ударів по російській енергетиці — Зеленський пов’язує це з конкретними гарантіями щодо дій Росії.
Що говорить РосіяУ Кремлі заяву Трампа підтримали. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Москва позитивно ставиться до заклику припинити удари по економічній та енергетичній інфраструктурі.
Російська сторона особливо зацікавлена в припиненні українських атак на нафтопереробні підприємства. Reuters зазначає, що удари українських далекобійних безпілотників по російських НПЗ уже суттєво скоротили виробництво пального та спричинили дефіцит бензину в різних регіонах РФ. Пєсков водночас заявив, що Москва розглядає захист економічної інфраструктури як окреме питання.
Паливна проблема стала особливо чутливою напередодні російських парламентських виборів. Reuters повідомляє, що дефіцит пального вже впливає на суспільні настрої в Росії. Москва також розглядає обмеження експорту дизеля як один зі способів збільшити пропозицію на внутрішньому ринку.
Чому це важливо не лише для України та РосіїПитання російських НПЗ вийшло далеко за межі двосторонньої війни, оскільки Росія залишається великим виробником та експортером нафтопродуктів. Скорочення роботи її переробних підприємств означає меншу кількість бензину й дизеля на міжнародному ринку.
Ситуація загострюється тим, що світовий ринок дизеля вже перебуває під тиском через проблеми з переробкою та геополітичні конфлікти. За даними Reuters, представники нафтової галузі очікують, що світові поставки дизеля залишатимуться обмеженими протягом зими. Додаткове скорочення російської переробки посилює конкуренцію за доступне пальне.
На ринок одночасно впливають події на Близькому Сході. Міжнародне енергетичне агентство 11 вересня повідомило, що прогнозує скорочення світової пропозиції нафти у 2026 році приблизно на 5,7 млн барелів на добу, або на 6%, через затяжні перебої в районі Перської затоки.
Тому удари по російській нафтовій інфраструктурі відбуваються на тлі вже напруженого світового ринку. Саме це, зокрема, пояснює увагу адміністрації Трампа до ситуації з російським дизелем.
Як українські удари вже вплинули на російське паливоУкраїна протягом останніх місяців систематично атакує російські НПЗ, нафтобази, термінали та інші об’єкти паливної інфраструктури. Київ пояснює ці операції необхідністю послабити економічну основу російської війни, оскільки нафтогазовий сектор залишається одним із головних джерел доходів РФ.
За даними Reuters, у липні російські НПЗ виробляли лише близько 65% бензину від сезонного внутрішнього попиту. Щоденний дефіцит оцінювався приблизно у 40–45 тис. тонн за потреби близько 115–120 тис. тонн на добу.
Серед підприємств, робота яких постраждала внаслідок атак, Reuters називав, зокрема, Нижньогородський НПЗ (NORSI), Омський та Саратовський НПЗ. Через скорочення виробництва російська влада була змушена використовувати запаси, збільшувати імпорт пального та обмежувати його експорт. Зокрема, поставки з Білорусі у червні досягли рекордного рівня.
Проблеми торкнулися не лише бензину. Російська влада була змушена визначати пріоритетні категорії споживачів для постачання пального, зокрема забезпечувати дизелем транспорт, який доставляє продукти харчування до торговельних мереж, а також сільськогосподарську техніку.
Україна при цьому розширює далекобійні операції. Reuters повідомляв про створення в українських Силах оборони окремого командування дальнього ураження, завданням якого є, серед іншого, посилення ударів по об’єктах, що мають значення для російської військової економіки.
Українські безпілотники атакували НПЗ, нафтові термінали та об’єкти транспортування пального на значній відстані від українського кордону.
Водночас важливо зазначити, що українські удари по російській енергетиці відбуваються на тлі систематичних російських атак на українську енергетичну систему. Російські війська продовжують бити по електростанціях, мережах та іншій критичній інфраструктурі України. Наприклад, під час одного з останніх масштабних ударів РФ застосувала майже 500 безпілотників, а основними цілями були, за словами української сторони, цивільні та інфраструктурні об’єкти.
Таким чином, запропоноване Трампом "енергетичне перемир’я" наразі не можна вважати повноцінною підтвердженою угодою між Києвом і Москвою. США прагнуть знизити тиск на світовий паливний ринок, Росія зацікавлена у припиненні ударів по своїх НПЗ, а Україна готова розглянути взаємне припинення атак лише за умови, що Росія реально припинить бити по українській енергетиці та критичній інфраструктурі.
Нагадаємо, 4 вересня Росія атакувала територію київського аеропорту "Жуляни", а згодом російський дрон влучив у головний офіс СБУ на вулиці Володимирській. Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко заявив, що цими ударами РФ порушила два негласні правила війни — не атакувати аеропорти та об’єкти державного управління.
