Про це заявив ексміністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс в інтерв’ю Укрінформу.
Він позитивно оцінив заяву ЄС про те, що Європа не підтримуватиме домовленість щодо України, якщо її буде нав’язано під тиском Сполучених Штатів. За словами Ландсбергіса, це є важливим сигналом для Росії: навіть потенційна домовленість між Москвою та Вашингтоном не означатиме автоматичної згоди європейців.
Водночас політик вважає, що розбіжності у поглядах на європейську безпеку свідчать про серйозні проблеми у трансатлантичних відносинах. Європа, за його словами, дедалі чіткіше сприймає Україну як частину власної безпеки.
Ландсбергіс зазначив, що припинення американської допомоги Україні не змусило європейські країни відмовитися від підтримки Києва. Навпаки, вони продовжують шукати можливості для її збереження.
Водночас щодо європейської стратегічної автономії в оборонній сфері він зауважив, що наразі можна говорити лише про окремі її елементи, а не про спільну політику всього континенту. За його словами, підходи до оборони суттєво відрізняються навіть між європейськими державами.
“Якщо взяти, приміром, Іспанію — там навіть не обговорюють оборонних витрат понад 2% ВВП. Тоді як країни Північної Європи, Балтії та Польща значно активніше обговорюють посилення власних спроможностей. Ми навіть думаємо, як захищатися від російських загроз без Сполучених Штатів. Але це неймовірно складна дискусія в наших країнах», – сказав Ландсбергіс.
Він пояснив, що оборонні концепції Північної та Східної Європи десятиліттями будувалися з урахуванням американської присутності та зобов’язань у межах трансатлантичного альянсу. Тому сценарій, за якого Сполучені Штати можуть не прийти на допомогу у разі нападу, для багатьох країн залишається складним для осмислення.
Читайте також: ЄС засудив проведення Росією псевдовиборів на окупованих територіях України «Коли ви ставите запитання політику, політологу чи будь-кому в наших країнах — що станеться, якщо американці більше не будуть зацікавлені допомагати нам або будуть зайняті якоюсь іншою війною, — люди справді не мають відповіді», – зазначив політик.
На його думку, додатковою проблемою є небажання європейських країн відкрито обговорювати такий сценарій.
Частково це пояснюється побоюваннями, що сама публічна дискусія про можливий відхід США може пришвидшити цей процес.
Водночас Ландсбергіс вважає, що підготовка до такого розвитку подій необхідна, навіть якщо говорити про нього публічно наразі складно.
Читайте також: Ландсбергіс Немає ознак, що Москва готова завершити війну «Не варто обговорювати це публічно, але слід обов’язково готуватися», – наголосив він, додавши, що Росія, ймовірно, вже має плани на випадок зміни безпекової ситуації в Європі.
«Може скластися ситуація, коли ми опинимося в дуже скрутному становищі», – сказав ексміністр.
Як повідомляв Укрінформ, речник Єврокомісії Тома Реньє заявив, що у межах нових спільних оборонно-промислових проєктів між ЄС та Україною фінансування за рахунок залишків з фондів програми SAFE може сягнути як мінімум 10 млрд євро.