Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон висловив жаль з приводу публічної заяви Володимира Зеленського в ООН про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Південнокорейський лідер назвав це прямим порушенням угоди про нерозголошення, тоді як в Офісі Президента України пояснюють такий крок неможливістю таємно передавати людей у відкритій демократичній державі.
Про дипломатичну напругу між Києвом та Сеулом повідомляє видання The Korea Times.
Позиція Сеула: загроза безпеці та порушення домовленостей
У своєму дописі в соцмережі X Лі Чже Мьон зазначив, що публічне розголошення інформації про транзит солдатів КНДР було вкрай недоречним. Сеул наголошує на кількох критичних аспектах:
- Чутливість питання: розголошення здатне суттєво вплинути на дипломатію, національну безпеку та загальну ситуацію на Корейському півострові.
- Загроза життю: Південна Корея раніше принципово відмовлялася підтверджувати прибуття полонених, побоюючись за життя самих солдатів та їхніх родин, які залишаються у КНДР під загрозою репресій.
- Порушення домовленостей: за словами президента Лі,
між Сеулом та Києвом існувала чітка домовленість про виключно конфіденційне переведення військових.
Відповідаючи на критику південнокорейської опозиції щодо самої угоди про конфіденційність, Лі Чже Мьон назвав розголошення передачі «жорстоким і безвідповідальним» кроком, який шкодить національним інтересам.
Реакція Офісу Президента України
В Офісі Президента України прокоментували інцидент, наголосивши, що передача відбувалася шляхом прямого діалогу із Сеулом (оскільки Республіка Корея вважає цих військових своїми громадянами). Водночас в ОП спростували чутки про те, що росія нібито намагалася повернути цих солдатів, зазначивши, що рф вони не цікавили.
Оприлюднення інформації українська сторона пояснює неможливістю провести подібну процедуру повністю кулуарно. Відомо, що цих двох корейців взяли в полон на Курщині ще у січні 2025 року, після чого вони написали офіційне прохання передати їх Південній Кореї.«У нас відкрита країна, і було би дивно просто таємно віддати кудись цих людей, яких наші воїни взяли в полон. Тому з усієї історії — а вона довга і детальна — ми повідомили лише сам факт, що їх відправили в Республіку Корея», — пояснили в Офісі Президента.
Водночас у журналістських колах існують припущення, що рішення про передачу військовополонених саме Сеулу може бути непублічно пов’язане з посиленням підтримки України з боку Південної Кореї у сфері систем протиповітряної оборони.
