Європейська комісія наголосила, що подальша фінансова підтримка України безпосередньо залежатиме від виконання погоджених реформ. У ЄС визнають надзвичайно складні умови, у яких перебуває українська держава через повномасштабну війну, значні бюджетні потреби та постійне навантаження на систему державних фінансів. Водночас у Брюсселі нагадують: макрофінансова допомога, кошти спеціальних фондів і майбутні кредитні програми передбачають виконання конкретних зобов’язань з боку Києва.
Про це заявив офіційний представник Єврокомісії Балаш Уйварі під час брифінгу в Брюсселі. Його попросили прокоментувати можливі формати фінансової допомоги Україні у 2026 та 2027 роках. Запитання пролунало на тлі заяв про значний дефіцит коштів в оборонному бюджеті України на 2026 рік. За попередніми оцінками, для забезпечення потреб Сил оборони може не вистачати близько 27 млрд доларів.
Представник ЄК окреслив три головні завдання, які, на думку європейської сторони, мають бути пріоритетними найближчим часом. Йдеться про продовження реформ в Україні, отримання чітких фінансових зобов’язань від міжнародних партнерів і своєчасну підготовку спільної фінансової стратегії на наступний рік.
Реформи залишаються умовою для отримання коштівБалаш Уйварі підкреслив, що навіть за умов війни Україна повинна продовжувати виконувати програму реформ, погоджену з європейськими партнерами. Ця програма містить перелік конкретних заходів, реалізація яких пов’язана з наданням макрофінансової допомоги та роботою спеціального фонду для України.
У Єврокомісії наголошують, що вимоги щодо реформ не є формальністю. Вони покликані забезпечити належне управління державними ресурсами, підвищити прозорість використання міжнародної допомоги та створити умови для стабільності української економіки. Саме тому виконання визначених кроків вважається обов’язковою передумовою для виділення додаткового фінансування.
Європейська сторона визнає, що українська влада змушена працювати в умовах постійних безпекових ризиків, руйнування інфраструктури, значних видатків на оборону та нестачі бюджетних доходів. Проте складність ситуації, як зазначив представник ЄК, не скасовує домовленостей, зафіксованих у спільних програмах. Україна має демонструвати прогрес у виконанні реформ, аби зберігати доступ до масштабної міжнародної підтримки.
Таким чином, фінансова допомога ЄС для України поєднує два взаємопов’язані напрямки. З одного боку, партнери намагаються забезпечити державу ресурсами для підтримки бюджету, соціальних виплат і оборонних потреб. З іншого боку, Київ має виконувати законодавчі та інституційні зобов’язання, необхідні для отримання наступних траншів.
ЄС оцінює потреби України та можливий дефіцитОкремо Балаш Уйварі розповів про параметри потенційного кредитування. За його словами, загальний обсяг позики може становити 90 млрд євро. Наразі Європейський Союз уже виділив Україні 15 млрд євро, тоді як орієнтир на 2026 рік визначено на рівні 45 млрд євро.
Представник Єврокомісії визнав, що між уже наданими коштами та запланованим обсягом фінансування залишається значна різниця. Саме її подолання має стати одним із ключових завдань для європейських інституцій та міжнародних партнерів України. Водночас навіть повне надання кредиту в обсязі 90 млрд євро протягом поточного й наступного років не дозволить повністю закрити всі фінансові потреби держави.
За попередніми розрахунками, після залучення зазначеної суми може залишитися додатковий дефіцит приблизно у 45 млрд євро.
Це означає, що Україні й надалі буде необхідна скоординована підтримка з боку різних міжнародних донорів. Йдеться не лише про кредитні ресурси, а й про гранти, бюджетну допомогу, оборонне фінансування та кошти на відновлення пошкоджених об’єктів.
Для українського бюджету така ситуація означає необхідність максимально чіткого планування видатків. Держава одночасно має фінансувати армію, соціальну сферу, критичну інфраструктуру, медицину, освіту та відновлення регіонів, які постраждали від російської агресії. За відсутності зовнішньої допомоги забезпечити всі ці напрямки лише за рахунок внутрішніх доходів буде вкрай складно.
Фінансова стратегія має забезпечити передбачуваністьУ Єврокомісії також вважають необхідним якнайшвидше погодити фінансову стратегію на наступний рік. Такий документ має визначити обсяги й напрямки використання майбутньої допомоги. Очікується, що в ньому будуть враховані три основні компоненти: кредитна програма на 90 млрд євро, спеціальний фонд для України та оборонна підтримка.
За словами Балаша Уйварі, Єврокомісія вже веде відповідні переговори з українською стороною.
Європейські представники очікують на фінальну редакцію документа від Києва. Чим швидше сторони узгодять усі положення, тим раніше можна буде ухвалити рішення щодо фінансування та забезпечити Україні більшу визначеність під час планування державного бюджету.
Передбачуваність міжнародної допомоги має особливе значення для України. Коли уряд розуміє приблизні обсяги та строки надходження коштів, він може реалістичніше формувати бюджетні видатки, планувати закупівлі для армії, забезпечувати соціальні виплати та визначати пріоритети відновлення. Натомість затримки фінансування змушують державу переглядати заплановані програми й переносити частину витрат.
Українська влада раніше вже визначала першочергові видатки в умовах складної ситуації з державними фінансами. Найвищий пріоритет мають оборона, безпека, виплати військовослужбовцям, соціальний захист населення, обслуговування державного боргу та підтримка критично важливих галузей. Проте навіть за максимальної економії бюджет стикається з масштабною нестачею ресурсів.
Додатковим викликом залишається необхідність ухвалення низки законопроєктів, виконання яких пов’язане з отриманням міжнародного фінансування. Частина таких рішень має пройти розгляд у Верховній Раді. Якщо уряд і парламент вчасно виконають свою частину домовленостей, Україна зможе розраховувати на подальшу підтримку партнерів і поступове збалансування бюджету.
Отже, позиція Європейської комісії полягає у поєднанні солідарності з Україною та чітких вимог щодо реформ. ЄС готовий брати участь у покритті значного фінансового дефіциту, однак очікує від української влади послідовних дій, прозорого управління коштами й виконання погоджених зобов’язань. Від того, наскільки швидко Україна реалізовуватиме реформи та узгодить фінансову стратегію, значною мірою залежатимуть обсяги й ритмічність майбутньої допомоги.
