Військовий Олександр Шустваль мав проблеми з серцем, проте все одно боронив Україну від ворога. 22 травня серце захисника зупинилося. Сьогодні у Полтаві його провели в останню путь. Яким був Олександр — розповідаємо у сюжеті.
824-й день повномасштабної війни. Полтава у скорботі. У Свято-Успенському соборі зібралися рідні, друзі та побратими військовослужбовця Олександра Шустваля.
Помер 47-річний захисник 22 травня 2014 року на службі через серцеву недостатність. Відчував, що с здоров’я сильно погіршилося, та все одно продовжував захищати рідну землю, — кажуть його побратими та знайомі. До лав ЗСУ Олександр Шустваль доєднався з 2022-го.
— Був призваний на початку квітня 2022 року. Проходив службу на посаді навідника механізованого відділення механізованого батальйону Окремої президентської бригади імені гетьмана Б. Хмельницького.
Родом Олександр Шустваль з Машівського району, проживав в с. Зоря Полтавського району.
Олена, друг родини Олександра Шустваля Це чоловік моєї близької подруги, вони рік, як розписалися офіційно. Був дуже світлою людиною, завжди всім приходив на допомогу. З перших днів війни пішов воювати, захищав нас на Донецькому напрямку.
— Сьогодні ми маємо молитися за нього. Тому що все світло, що у нього було, віддав нам. Віддав заради нашого життя.
Варвара Іванівна, класний керівник Олександра Шустваля Добрий, ввічливий. Хороша була дитина. Приходив на допомогу своїм однокласникам, вчителів слухав. І по життю він був хорошою людиною: чесний, веселий, добродушний. Вічна йому пам’ять і вічна слава.
Поховали військовослужбовця на Затуринському кладовищі. У нього залишилася дружина, сестра, двоє синів і маленька онука.
