Сьогодні у Полтаві назавжди попрощалися ще з одним військовослужбовцем, який поліг за незалежність України. Біля Свято-Успенського провели в останню путь загиблого 52-річного сержанта Ігоря Кабаченка. Побувала на панахиді і наша знімальна група.
І знову труну, накриту прапором України, омивають сльози рідних. У Полтаві біля Свято-Успенського собору — панахида за сержантом Ігорем Кабаченком.
Ігорю Кабаченку було 52. Він жив у Полтаві. І, коли розпочалася повномасштабна війна, чоловік добровольцем пішов захищати Батьківщину — 1 березня 2022-го року.
Тамара Лакізюк, мама загиблого Ігоря Кабаченка Він телефонує мені і каже: мама, я йду у військкомат. Він приписаний у селі Федорівка. І говорить: якщо мене у Полтаві не візьмуть, я поїду у Карлівку. Тоді через 2 години телефонує і каже мені: мамо, я вже і комісію пройшов. Він пішов добровольцем. І був тут у Полтаві інструктором. Два роки і два місяці навчав молодь, працював на великій машині. В Житомирі був на навчаннях. Він сам навчав дітей, був сержантом. Йому дали медаль «За оборону України».
А потім Донеччина. Тут Ігор Кабаченко служив на посаді стрільця — помічника гранатометника десантно-штурмового відділення. 26 травня цього року військовослужбовець прийняв свій останній бій з ворогом. Тіло захисника змогли повернути додому лише після експертизи ДНК.
Марія Кабаченко, донька загиблого Ігоря Кабаченка Батько працював водієм. Але з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України самостійно подався в ряди військовослужбовців ЗСУ. Захищав наш сон на найгарячіших точках. Це дуже велика втрата для нашої родини, дуже велике горе.
У героя залишилася мама, дружина і двоє дітей. Поховали воїна на Затуринському кладовищі.