Полтава

У Миргороді відкрили виставку до 150-річчя українського художника Григорія Ксьонза

2 грд•Район.in.ua

У Миргородському краєзнавчому музеї імені Опанаса Сластьона відкрилась виставка робіт художника українського наіву Григорія Ксьонза

Про це повідомляє відділ культури Миргородської міської ради. У музеї представлена 21 робота художника. Серед гостей заходу були миргородці різного віку, студенти Брянківського коледжу Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка, а також місцеві мешканці, громадські активісти та працівники музею. Спогадами про художника поділилися Т.Г. Фесенко А.М. Фесенко, Н.Л. Палець які розповіли про малярську спадщину Ксьонза та історію створення колекції.

Окремі слова вдячності прозвучали на адресу тих, хто сприяв збереженню творчості митця, зокрема краєзнавці Л. Розсосі та активним меценатам, таким як А.М. Кривобоченко й А.О. Шкурко чиї родинні портрети, виконані художником, стали частиною музейної експозиції.

Що відомо про Григорія Ксьонза

Григорій Ксьонз народився у Миргороді. Малярства навчався в місцевого художника Михайла Химочки, а також у інших майстрів Миргорода. Працював у майстернях різьбярів і позолотників Кучеренків з Миргорода.

Григорій Ксьонз малював пейзажі, натюрморти та ікони. Але особливе місце в його творчості посідають портрети, які він виконував на замовлення, мандруючи селами Полтавщини. Жіночі та чоловічі постаті подавав на тлі природи у зелено-блакитній тональності (так званий український наївний народний портрет).

Останні роки життя провів у старечому будинку у селі Токарі, нині Лохвицької громади. Помер 10 березня 1947 року. У 2017 році у Токарях відкрили пам'ятник художнику.

Нагадаємо, художниця Віра Баринова-Кулеба із Гадяччини пройшла до другого туру Шевченківської премії-2025. Віри Баринова-Кулеба представлена ​​в номінації «Візуальні мистецтва» та номінована на проєкт «Крик тиші» (твори: «Дім.Мамі», «На допомогу», «Катерина», «Наймичка»). Проєкт є вираженням власних думок і роздумів художника про війну в Україні.

рада, Спадщина, Тур, Культура, Громада

Читайте ще