Полтава

На фасаді Полтавської ЗОШ №11 відкрили меморіальні дошки Олександру Овчиннікову та Євгенію Борисову

24 грд•ІРТ-Полтава

Військові Олександр Овчинніков та Євгеній Борисов повернулися до свого рідного навчального закладу вже дорослими. Назавжди. Сьогодні портрети загиблих з’явилися на фасаді рідної 11-ї школи. Обом воїнам тут відкрили меморіальні дошки. Про долі захисників України — у сюжеті нашої знімальної групи.

Дмитро Перерва, однокласник загиблих захисників України Олександра Овчиннікова та Євгенія Борисова Вони там якраз удвох сиділи разом на перших партах.

Тепер у 27-му кабінеті 11-ї школи Полтави панують тільки згадки про двох друзів, двох військових, які загинули захищаючи Україну, Олександра Овчиннікова та Євгенія Борисова. Їх однокласник Дмитро Перерва пригадує шкільні роки у класній кімнаті, де навчалися хлопці. Відтоді пройшло, каже, понад 10 років.

Дмитро Перерва, однокласник загиблих захисників України Олександра Овчиннікова та Євгенія Борисова Були активні, тому їх і саджали разом на перших партах, щоб можна було їх краще контролювати, бачити. Таке воно шкільне життя. Щоб більше почули, більше запам’ятали.

24 грудня на фасаді школи Олександру Овчиннікову та Євгенію Борисову відкривають меморіальні дошки.

Анна Берегова, директор Полтавської ЗОШ № 11 В моїй пам’яті вони залишаються назавжди дітьми з усміхненими і щасливими обличчями. Я пам’ятаю Сашу з довгим коричневим волоссям, з таким приємним, вже трішки чоловічим поглядом. Пам’ятаю Женю з глибокими, великими очима, завжди в піджачку.

Валентина Борисенко, вчитель математики та класний керівник загиблих захисників України Олександра Овчиннікова та Євгенія Борисова Справжні воїни, герої, сини України. Ви назавжди будете в наших душах, в наших серцях. Співчуття батькам, доземний уклін за таких героїв.

— Онучку, ти мій рідненький.

За партою, за якою колись сидів Олександр Овчинніков, його мама ділиться світлиною, скинутою сином з фронту. На фото військовий за кермом бойового трофею. Почуття гумору у нього було не відняти, навіть в найскладніших умовах, — каже його мама Олена Сергіївна.

Олена Гордієнко, мама загиблого захисника України Олександра Овчиннікова Саша пише: «Ма, я купив машину». Я йому пишу: «Синочку, яка ж може бути машина, якщо у тебе прав немає?». І тоді він скинув мені це фото. Я дивлюся, аж розсміялася. Такий жарт був. Вдалий.

Не відняти і іншу якість характеру — рішучість,

— говорить пані Олена.

Олена Гордієнко, мама загиблого захисника України Олександра Овчиннікова Відмовити Сашу неможливо було. Він мені колись сказав, коли я намагалась, він сказав: «Мамо, ти мене виростила, дякую, а далі я прийматиму рішення сам. Я його підтримала. Це було його рішення. Таких хлопців дуже мало у нас, на жаль».

Сергій Гордієнко, вітчим загиблого захисника України Олександра Овчиннікова Дякуючи мамі, вона виховала такого мужнього, справедливого, доброго. Він з дитинства хотів бути військовим. Після закінчення коледжу він добровільно сам пішов воювати, захищати нашу країну.

А в родині Борисових Євгеній був не єдиним військовим, ним залишається і його батько — Роман Миколайович. Каже: коли загинув син, був на цьому ж напрямку — Донецькому.

Роман Борисов, батько загиблого захисника України Євгенія Борисова Я чекав, що він повинен приїхати з позиції, приїхав до мене його командир і каже: «Женя безвісти зник». Шість діб його звідти витягали. Я знаю, що він побіг рятувати свого друга, товариша, побратима, який був поранений. Потрапили під стрілковий бій. Коли він там був, в цей момент я відчував, що щось буде.

Відео останніх годин життя Жені і досі на телефоні, тут він з тим же побратимом, якого намагався врятувати, — говорять батьки Євгенія Борисова.

— Так, Санько? Сань, помахай ручкою.

Тетяна Борисова, мама загиблого захисника України Євгенія Борисова За ці останні місяці, три місяці, які він там пробув, то він навіть змінився повністю. І зовнішність змінилася, більш мужнім став. Поводив себе, як дорослий чоловік, скажімо так. Повз школу завжди ходимо. Знаємо, що тут було, завжди дивишся на ці вікна, тому що це останній клас був, вони тут навчалися.

Нагадаємо, 25-річний Олександр Овчинніков загинув у травні 2022-го року поблизу Бахмуту Донецької області. Євгеній Борисов поліг у червні 2024-го біля села Сокіл на Донеччині за півтора місяця до свого 28-річчя.

Доля, школа, Заклад, Червень, фронт

Читайте ще