Місцеві жителі, тримаючи квіти, утворили живий коридор шани. Військові віддали Вадиму Макарову останні почесті. 15 серпня Кобеляцька міська рада повідомила, що воїна провели в останню путь.

Кобеляцька громада схилила голови у скорботі, проводжаючи в останню путь захисника України Вадима Макарова. Рідні захисника були змушені залишити свій дім на Запоріжжі через руйнування ворожими обстрілами та потім знайшли прихисток у Лісному.

Захисник та його життєвий шляхВадим Макаров народився 8 вересня 1986 року на Запоріжжі. З дитинства любив землю і працю на ній. Все своє життя чоловік присвятив сільському господарству, працюючи комбайнером. Вадим Макаренко був тим, хто вмів відчувати рідний край, дбати про врожай і працювати до останньої хвилини, навіть тоді, коли навколо лунали ворожі обстріли, пишуть у громаді.

23 серпня 2024 року він став на захист України. 1 грудня того ж року воїн востаннє зателефонував рідним, сказавши, що йде на завдання. Після цього зв’язок з ним обірвався. Шість днів рідні чекали дзвінка від захисника. Та 6 грудня зателефонували побратими, які повідомили, що Вадим Макаров не повернувся із завдання.

Родина воїна не втрачала надії та шукала його всюди, направляла документи для встановлення особи. І лише 7 серпня цьогоріч прийшла важка звістка – Вадима Макарова ідентифікували за допомогою ДНК. У захисника залишилась мама, дядько, бабуся та двоюрідна сестра.

Вадим Макаров залишив по собі позитивну згадку серед колег завдяки своїм якостям – доброчесності, працьовитості, щирості та відданості. Він був людиною, на яку завжди можна було покластися і в мирному житті, і на війні, йдеться в повідомленні.
Світла пам’ять воїну!