Іще 3 меморіальні дошки захисникам України відкрили сьогодні у Полтаві. Олегу Романенку, Олександру Роману та Дмитру Мерзлому. Де увічнювали пам’ять про воїнів і якими були захисники — розповідаємо у сюжеті.
У Полтаві увічнили пам’ять ще трьох захисників України. На подвір’ї 29-го ліцею відкрили меморіальну дошку 48-річному полтавцю, солдату Олегу Романенку. Він навчався у закладі до 9-го класу. Згодом закінчив училище, працював на заводах «Знамено» та медичного скла, потім займався виготовленням вікон і дверей. У 2024-му доєднався до лав ЗСУ. Служив стрільцем-помічником гранатометника. Загинув минулого року поблизу Новоолександрівки Донецької області. Це сталося у день його народження — 21 червня. У захисника залишилася донька, — розповідає його мати Ольга Романенко.
Ольга Романенко, мати загиблого захисника Олега Романенка Його однокласники дзвонять мені, і кажуть: «А чого Олег не відповідає?». А я кажу: «Тому що він уже лежить у землі, немає його». Дуже добрий, дуже ввічливий. Мені його так не вистачає, він завжди про мене турбувався: «Мама, ти випила таблетку? Лягай відпочивай. Нічого не думай, я, що тобі треба їсти, принесу». На городі помагав.
А на подвір’ї Електрорадіотехнічного ліцею з’явилася меморіальна дошка на честь випускника закладу,
молодшого сержанта Олександра Романа. Чоловік родом із села Великий Кобелячок колишнього Новосанжарського району. Працював будівельником. На початку російського повномасштабного вторгнення приєднався до лав Національної гвардії. Був старшим санітарним інструктором. Загинув 28 червня 2023-го поблизу Стельмахівки, що на Луганщині. Батьку двох дітей було 38 років.
Валентина Роман, мати загиблого захисника Олександра Романа Чесним був завжди, добрим був, звичайний сільський хлопчисько. Так само хуліганив. Без всяких претензій на якусь зірковість. Багато друзів мав, дуже багато.
У Полтавському вищому міжрегіональному професійному училищі увічнили пам’ять 28-річного солдата, випускника закладу Дмитра Мерзлого. Після закінчення училища полтавець працював менеджером, механіком, а згодом і за фахом — водієм. У 2022-му приєднався до лав ЗСУ. Служив водієм-механіком у складі 18-ї окремої бригади армійської авіації ім. Ігоря Сікорського, після у складі 5-ї окремої штурмової Київської бригади. Загинув 22 грудня 2024-го поблизу населеного пункту Іванівське Донецької області.
Світлана Матюшова, мати загиблого захисника Дмитра Мерзлого Був дуже житєрадісним, був дуже доброю людиною. Був люблячим батьком, сином, братом, коханим, людиною, яка хотіла жити, яка захищала Батьківщину понад усе. Його словами було: «Мам, а хто, крім нас?».
У захисника Дмитра Мерзлого залишилося троє дітей.