Українські народне вбрання, рушники, килим, яким близько століття. Cьогодні у Полтаві представили виставку «Весільний посаг». Що означав посаг для української дівчини, а також родинні історії полтавок — у нашому сюжеті.
— На возах везуть посаг, і щоб була саме скриня.
«Весільний посаг» — виставку під такою назвою відкрили у Полтаві. На ній представлені речі кінця 19 — початку 20 століття з колишньої Полтавської губернії. У центрі експозиції — весільна скриня.
Катерина Штепа, науковий співробітник науково-дослідного експозиційного відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Це взагалі все шитво, яке жінці було потрібне по господарству. Це і постільна білизна, звісно. Найрізноманітніші рядна, наволочки, рушнички, скатертинки. Також у скриню намагалися класти одяг і для себе, і для чоловіка, і для майбутньої дитини. Для української дівчини посаг в першу чергу означав самостійність. В посаг могли входити і худоба.
На скрині — полтавський розпис, розповідає відвідувачка виставки, майстриня Лідія Орел. Також згадує, що схожа була і в її бабусі.
Лідія Орел, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України По-перше, синє тло, яке символізує Всесвіт, космос. По-друге, колористика розпису. Це червоні, жовті, помаранчеві кольори. Звичайно ж, основний елемент це яблуко. Це яблуко не суто яблуко має, а просто круглі елементи, які символізують сонце. До речі, скриня була в бабусі. Віночок, який представлений в експозиції, восковий віночок, отакі віночки були в бабусиній скрині.
Відвідала виставку «Весільний посаг» і майстриня Тамара Пилипенко. Говорить: експозиція нагадала їй розповідь мами.
Тамара Пилипенко, член Спілки народних майстрів України Було диво-дивне, що людина, якій майже 90 років шкодує за тим, що у неї не було українського справжнього весілля. Що вона не одягала віночок, який виготовляли саме для неї, що в неї не було вишитої сорочки. Хоча вона сама з Полтавщини, село Остап’є. Доля її закинула в Західну Україну. Вона там вийшла заміж. Але традиції міського весілля були зовсім іншими. Всі ці речі, які нас оточують, були в їхній сім’ї. Деякі речі маємо і зараз зберігаються.
Один із найдавніший експонатів на виставці — килим.
Катерина Штепа, науковий співробітник науково-дослідного експозиційного відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Цей килим отримала у спадок жінка, яка мешкала у Миргороді. І вона виходила заміж у 28-му році. І оцей килим їй якраз тоді дали у посаг. Ми розуміємо, що це саме елемент цієї скрині, яка була майже 100 років тому у нас на Полтавщині. Цей килим ми представляємо вперше, ця прекрасна річ надійшла до нас лише цього літа.
Ідея виставки «Весільний посаг» виникла ще наприкінці минулого року. Виставці передувало дослідження традицій Полтавщини. Представлені речі — з фондів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Прийняв експозицію Полтавський літературно-меморіальний музей Панаса Мирного.
Лариса Митрофанова, науковий співробітник Полтавського літературно-меморіального музею Панаса Мирного Ця світлиця у нас намагається надати людям можливість розуміти, як саме все було у наших предків. І як зароджувалися ті чи інші традиції, тому що, якщо взяти діяльність братів Рудченків, то їхня літературна діяльність і почалася з етнографічних пошуків.
Виставка працює у літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного (Афанасія Рудченка) до 31 жовтня. Експозиція об’єднала близько 50 експонатів.