Тут кожен вузлик — це подяка, а кожна сітка — оберіг для наших воїнів. Так кажуть волонтери майстерні «Переможна сітка», які не зупиняються ні на день і вже готуються закривати зимові потреби наших захисників. Як саме — у сюжеті Катерини Чепіги.
Валентина — волонтерка Сітки плетемо для того, щоб захистити наших воїнів, які захищають нас.
Волонтерка пані Валентина вже 3 роки плете маскувальні сітки, які потім їдуть на фронт.
Валентина — волонтерка Це робиться не дуже складно. Всі, хто приходив до нас і пробував — всі це освоїли. Плететься отак. Вплітаємо. Кожну сторону закриваємо. Виходить якийсь візерунок.
Жінці 73 роки, і майже щодня вона проводить кілька годин у майстерні «Переможна сітка». Каже: волонтерів останнім часом поменшало, тому потрібна допомога і тканиною, і руками, які хочуть зробити добру справу.
Валентина — волонтерка Я 3 роки і 1,5 місяці плету сітки. Болять руки. Болять ноги. Ну це не від цього болять, що я плету. Але я ходжу. Запрошую всіх бажаючих.
Команда волонтерів майстерні «Переможна сітка» уже розпочала підготовку до зими. Тут продовжують плести осінні сітки,
але активно збирають білу тканину для зимових маскувальних полотен, адже попит на них уже з’явився, — каже координаторка проєкту Вікторія Рудім.
Вікторія Рудім — координаторка проєкту «Переможна сітка» Тканину збираємо білу. Без всіляких там яскравих вкраплень. Без блискіток. Переважно нам для роботи зручна тканина більш схожа на постільну. Тому що її можна порізати на відповідні смужки, які нам потрібно. Нарізаємо ми самі. Ну люди потихеньку відгукуються, але цього не достатньо.
Працюють у майстерні люди різного віку. Хтось приходить після роботи, хтось — із дітьми. Волонтерка Тетяна дізналася про майстерню з соцмереж і долучилася разом із донькою.
Тетяна — волонтерка Дитина мене мотивує. Бачучи її, я хочу їй мирне, щасливе майбутнє. Я хочу, щоб поскоріше закінчилась війна, тому долучилася і ми повернемось. Я надіюсь, ми повернемось у своє рідне місто Харків. Тому з дитинкою я ходжу. Вона в мене тут стала помічницею.
Волонтери розповідають: щодня сюди приходять люди не лише допомагати, а й приносити необхідні матеріали.
— Добрий день — Добрий день. Принесла тканину. Дуже вам дякуємо. Це те, що нам зараз потрібно.
Полтавка Інна раніше теж допомагала плести сітки, але нині не має такої можливості. Каже: не могла залишитися осторонь, тому назбирала необхідну тканину вдома.
Інна — волонтерка Назбирала стару постільну білизну білого кольору, то подзвонила, сказала, що сьогодні принесу.
У майстерні наголошують: зараз триває найактивніша підготовка до холодів, тому окрім білої тканини, військовим потрібні теплі шкарпетки. Контакти та інформацію про збори можна знайти в соцмережах «Переможної сітки». Волонтери переконані: кожен відрізок тканини та кожна пара рук — наближають перемогу.