Олександр Берташ народився на Рівненщині, але рідним для нього став Полтавський регіон. Воїн знайшов вічний спочинок у Котелевській громаді 26 січня.

Траурна церемонія прощання з полеглим молодим захисником 
Траурна церемонія прощання з полеглим молодим захисником 
Траурна церемонія прощання з полеглим молодим захисником 
Траурна церемонія прощання з полеглим молодим захисником 
Траурна церемонія прощання з полеглим молодим захисником 
Траурна церемонія прощання з полеглим молодим захисником Захисник з родиною мешкали у селі Сидоряче. Після школи майбутній воїн обрав швейну справу у котелевському ПТУ за професію. Проте по проходженню строкової служби вирішив пов’язати своє життя з військом. У лютому 2020 року підписав контракт, а пізніше мобілізувався до лав Збройних Сил України.
Олександр Берташ був снайпером розвідувального відділення у штурмовому батальйоні. Пройшов через бої у багатьох гарячих точках, мав подяки від командування та планував і надалі розвиватися у військовій професії. Друзі та побратими згадують його як спокійну та розсудливу людину, на яку завжди можна було покластися.

Прощання із загиблим Героєм відбулося під жовто-синіми стягами. Чин відспівування пройшов у Свято-Вознесенському храмі. Під звуки Гімну України та військовий салют Олександра поховали на Алеї Героїв на Троїцькому кладовищі.
Світла памʼять герою!