Полтава

«Це найтяжчий статус — безвісти зниклий»: дружина військового з Кременчука розшукує чоловіка

У січні 2023 року Олександр Гарасюта разом із старшим сином долучився до 32-ї окремої механізованої бригади. Чоловік був гранатометником та виконував бойові завдання в районі Новоєгорівки, що на Луганщині. Востаннє чоловік виходив на зв'язок із родиною 26 серпня 2023 року. Через два дні побратими повідомили його сину, що Олександр не повернувся з позиції.Про це Суспільному розповіла дружина безвісти зниклого військового Оксана Гарасюта.

До повномасштабного вторгнення Олександр Гарасюта працював на гірничо-збагачувальному комбінаті у Горішніх Плавнях. У січні 2023 року разом зі старшим сином він долучився до війська.

«Він працював на КРАЗі, тому в нього і позивний «Кразик». Він, ну, дуже, дуже багато років працював на КРАЗі. Потім він працював на ГЗК у нас в Горішніх Плавнях. Ну і звідки вже пішов служити. «4 січня 2023 року, моєму старшому сину принесли повістку. Чоловік сказав, що я йду із сином разом», — прокоментувала дружина безвісти зниклого військового Оксана Гарасюта.

Олександр служив гранатометником у складі 32-ї окремої механізованої бригади та виконував бойові завдання на Луганському напрямку.

«З 1 червня вони вже заступили на позиції. З того моменту в мене не було жодного дня, ні жодної ночі, щоб я спокійно спала, спокійно дихала, спокійно жила. Три дні був син на позиції, потім виходить, три дні заходить чоловік на позиції».

26 серпня Олександр востаннє зателефонував дружині і сказав, що виходить на позицію. А через два дні побратими повідомили його сину, що батько не повернувся.

«Син доповів мені зранку цю жахливу новину, але я не повірила і не вірю до останнього дня».

Нині дружина військового продовжує пошуки чоловіка і сподівається на його повернення.

«Вже пройшло три роки, але я відчуваю, що він живий, що він повернеться. Ми його дуже чекаємо. Скажу насправді, це найтяжчий статус — безвісти зниклий, тому що моя сім'я живе між небом і землею. Ми не знаємо досі, чи живий він, але ми надіємося, ми віримо, ми надіємося, ми відчуваємо, що він живий, що він повернеться. І ось у травні був обмін, і один звільнений сказав, що чув прізвище мого чоловіка в колонії Мордовії. То ми дуже надіємося, що це він, і що буде обмін, і він повернеться».

Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:

Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | Тік Ток | Threads | Whatsapp

краз, Тік, Полтава, Червень, Threads

Читайте ще