Полтава

«Гібриди» копіюють методи столітньої давнини

У Полтавському краєзнавчому музеї імені В. Кричевського презентували одразу два твори, присвячені знаковим для нашої держави подіям початку ХХ століття. Ідеться про фундаментальний тритомник "Українська революція 1917-1921. Полтавський вимір. Події. Постаті. Документи" та документальну стрічку "100 років Українській революції. Полтавщина. Фільм третій". І видавничий, і кінематографічний проекти були замовлені департаментом інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА й створені за кошти обласного бюджету.

Підготовкою згаданого тритомника опікувався науково-редакційний підрозділ "Центр дослідження історії Полтавщини" обласної ради на чолі з його директором Олександром Білоуськом. Перші дві книги цього фактично енциклопедичного багатосторінкового видання з'явилися на світ два роки тому. Третя ще, як то кажуть, пахне друкарською фарбою. У ній автори-упорядники продовжили публікацію ґрунтовної джерельної бази, яка охоплює період 1919-1021 років. Хоча збирати та систематизувати її виявилося непросто. Адже на висвітлення реальних обставин тих подій російсько-радянський агітпроп понад сім десятиліть поспіль накладав жорстоке табу.

Навіть місцеві архівісти змушені були видавати збірники документів тільки "про тріумфальний поступ радянської влади на Полтавщині". Та водночас "заплющувати очі" на те, що саме в цьому краї буквально з перших днів і місяців приходу непроханих і до зубів озброєних "гостей" із Росії розгорнувся потужний спротив більшовицькій "совєтізації" України, авангардом якого став селянський повстанський рух... Тож не доводиться дивуватися, чому, скажімо, в останній книзі тритомника небагато світлин, а першоджерелами для дослідників слугували переважно документи каральних органів. Зокрема, й ті, які публікувалися в тодішній більшовицькій пресі для залякування місцевого населення і, звісно, не могли стати вичерпним джерелом об'єктивної інформації.

За таких обставин особливої значущості набули цитовані авторами видання свідчення безпосередніх учасників і очевидців тих подій, навіть звичайних обивателів. Таких, як полтавський лікар Олександр Несвіцький, щоденник якого знайшли вже в наші часи. Своєрідним присудом тоталітарному "червоному" режиму, який тільки народжувався, стали публіцистичні нотатки та щоденникові записи набагато відомішого мешканця тодішньої Полтави - письменника Володимира Короленка.

За його словами, серед земляків найуживанішими словами в ті роки були "експропріація" та "розстріл"...

Водночас творча група авторів документальної стрічки "100 років Українській революції. Полтавщина. Фільм третій" (їх згуртували довкола себе знані журналісти та кінематографісти Наталія Іванченко, Анатолій Мішин і Дмитро Старіков) узялися, так би мовити, "оживити" події 1919 року на теренах рідного краю та їхніх дійових осіб. У цьому їм допомагали актори обласного театру імені М. Гоголя. Однак, за словами автора сценарію Анатолія Мішина, своєрідними настільними книгами для творців фільму став згаданий тритомник та інші видання науковців-істориків, архівістів, краєзнавців, присвячені цій тематиці.

Адже в пошуках суто кінематографічних засобів візуалізації та емоційного впливу на глядача треба було не загубити найважливішого - реальних фактів і обставин тих подій. А заодно нагадати про їхні уроки для нашого сьогодення, головний з яких, на переконання Наталії Іванченко, полягає в тому, що саме відсутність єдності в суспільстві завадила перемозі Української революції й фактично відстрочила створення самостійної держави на понад сім десятиліть.

Сьогоднішні "гібридні" зазіхання того самого ворога - імперської Росії - на нашу Незалежність багато в чому просто копіюють її підступні методи поневолення українців столітньої давнини. Тож так важливо читати й дивитися таки книги та фільми, роблячи належні висновки. Під час презентації документальної стрічки її автори висловили сподівання на те, що їм удасться завершити цей "революційний" цикл четвертим фільмом, який охоплюватиме період 1920-1921 років.

Василь НЕЇЖМАК.

Полтава.

На знімку: автори тритомника та фільму (зліва направо) Олександр Білоусько, Тарас Пустовіт, Анатолій Мішин, Дмитро Старіков, Наталія Іванченко, Богдан Чернявський і Максим Старіков.

Фото автора.

Читайте ще