Віддати шану загиблому Герою України прийшли побратими, рідні, небайдужі полтавці та військове командування.
Захисника поховали на Алеї Героїв на центральному міському кладовищі. Церемонію прощання можна побачити у світлинах фотокореспондентки ЗМІСТу Катерини Пєшикової:
Віталій Грицаєнко став добровольцем у 2014 році й дослужився від солдата до заступника командира полку «Азов», мав звання старшого лейтенанта. Він називав себе «Гоголем», бо часто бував у театрі в Полтаві, виріс там. Раніше мав позивний «Козак», але в «Азові» загинув хлопець з таким же, тому Віталій вирішив не випробовувати долю.
З 24 лютого воїн боронив з побратимами Маріуполь. 27 лютого група чоловіка відбила 4 спроби висадки морського десанту ворога, а 1 березня підрозділ «Гоголя» розбив ворожу колону.
15 березня азовці успішно заблокували пересування ворога. Особисто Віталій Грицаєнко знищив 2 «Тигра» ворога. 19 березня група воїна здійснила успішний рейд у тил противника і знищила ворожий командний полк, тиловий склад і склад з боєприпасами, танк, 3 БТРи та близько взводу живої сили ворогаВін мав 6 нагород:
медаль «Захисника Маріуполя» у 2015 році;відзнаку за участь в АТО від Президента України у 2016 році;відомчу-заохочувальну відзнаку МВС України з нагрудним знаком за службу у 2017 році;медаллю «За військову службу Україні» у 2017 році;нагороджений вогнепальною зброєю, пістолетом «Форт-17» у 2019 році;посмертно нагороджений Званням Герой України у 2022 році.
Історію про родину Віталія та Вікторії Грицаєнків, які сподівалися почати нове життя й переїхали у січні 2022 року на Донеччину можна прочитати тут. Дружині Героя Вікторії вдалося вибратися з Маріуполя через 21 день після початку повномасштабної війни. Сьогодні вона намагається зробити усе можливе, щоб забрати тіло полеглого чоловіка й поховати у Полтаві, аби потім мати можливість його навідувати й розповісти їхньому сину, яким був «Гоголь» та його побратими.