Полтава

«Їду в маршрутці і одна говорю українською»: чи змінилася мовна ситуація у Полтаві із 24 лютого?

21 лют•ІРТ-Полтава

Чи стало більше української у Полтаві майже через рік після повномасштабного вторгнення росії? У Міжнародний день рідної мови ми з’ясовували, чи перейшли люди на українську або ж чи, можливо, вдосконалили її за цей період, а також, чи відчули зміни у мовному середовищі нашого регіону науковці. Про все це у матеріалі Ольги Козіної. Спочатку спілкувалася російською, 18 років прожила в Абхазії, але легко перейшла на українську. Так розповідає власну мовну історію композиторка та викладачка музичної літератури Тамара Оскоменко-Парулава. Тамара Оскоменко-Парулава, композиторка, музикознавиця, викладачка Полтавського коледжу мистецтв ім. М. В. Лисенка: Та я й до цього говорила українською, бо з 1994 нам сказали українською мовою викладати. Після незалежності ще 2 роки ми російською викладали, а потім сказали переходити. Але ж не було ніяких курсів, я самостійно перейшла. Відтоді пані Тамара рідною мовою не тільки викладає, а й спілкується у побуті та постійно її вдосконалює. — Там якісь моменти української мови вдосконалюю в інтернеті теж. За даними «Укрінформ»,

після повномасштабного вторгнення росії 78% українців почали більше говорити українською. Така наша відповідь на російську агресію, кажуть люди. Це підтверджують і наші опитування полтавців. — Ну, я стараюся українською, тільки-но ця ситуація сталася. То був полтавський суржик, а тепер стараюся українською тільки. — Я спілкуюся з народження. — Я взагалі з Донецької області! Але говорю деколи. — Вивчили більше слів? — Більше, так. — Ми завжди спілкувалися українською і в родині, і постійно спілкуємося. — Звичайно, потроху переходжу. Українська мова найкраще звучить, і я буду розмовляти українською мовою. — Аякже, перейшли, перейшли. — За останній рік ми помітили, що люди стали частіше спілкуватися українською мовою. Проте зустрічаються й ті, кого мовне питання залишає байдужим. — Знаєте, це не головне. Головне, щоб у людини було якесь майбутнє, і щоб було за що жити, а це нічого не міняє — мова, перейменування міст, вулиць. — На жаль, я виріс у іншому вимірі. — Апостроф пишемо перед я, ю, є, ї. Побачили, так? Вже 8-й місяць кандидатка філологічних наук Віра Мелешко викладає українську мову в рамках волонтерського проекту «Мова має значення».

Серед її учнів — і переселенці, і полтавці. Говорить: рідна мова — це мова матері, але вона може бути і набутою. Віра Мелешко, завідувачка кафедри української літератури ПНПУ ім.В.Г.Короленка, кандидатка філологічних наук: Якщо ти мешкаєш в країні, визнаєш її закони, і в цій країні домінує одна мова, тоді вона стає тобі рідною. Хоча мовознавці кажуть: рідна мова — це мова матері, яка закладена з молоком, з генами і т. п. За останній рік української у Полтаві стало більше, ділиться спостереженнями науковиця. Віра Мелешко, завідувачка кафедри української літератури ПНПУ ім. В.Г.Короленка, кандидатка філологічних наук: 27 лютого, їду в маршрутці, і розумію, що я одна говорю українською. Мені хотілося заплакати. І вже коли я їхала через місяць, я чую, і там обзиваються українською, і там, і з акцентом. А останнім часом тих, хто прагне говорити українською і робить для цього певні кроки, багато. Нагадаємо, Міжнародний день рідної мови відзначають 21 лютого з 2000-го року.

Полтавка, курс, закон

Читайте ще