Внаслідок пропуску весняного водопілля через водосховища Дніпровського каскаду відбувається затоплення низьких ділянок у ряді прирічкових населених пунктів Полтавщини та Кіровоградської області. З дачних кооперативів під Кременчуком евакуювали людей. Вже спадає вода на ділянках Кременчуцького водосховища, які розташовані на території Кіровоградщини. Вода у Дніпрі піднімається: підтоплює Горішні Плавні та дачні кооперативи під Кременчуком На набережній Придніпровського парку видно, як вода затопила частину гранітного реєстру... та під воду йдуть лавки, парасольки смітники й навіть рятувальний пост та острів Фантазія. Жителі та гості міста прийшли на власні очі подивитися на силу стихії. У соцмережах кременчужани діляться, що лише у дитинстві десь у 50-70-х роках спостерігали подібне явище. Давайте разом зазирнемо в історію повеней Кременчука З кінця XVIII століття ведеться своєрідний літопис повеней у Кременчуці, який відображений позначками на гранітній скелі. Це геологічна пам’ятка місцевого значення, яка розташована на березі Дніпра в районі річкового вокзалу.
Найбільш руйнівна повінь ХІХ ст. в Кременчуці була у 1845 році. Її рівень сягнув 6,86 м. Як тоді писали: «Весь Кременчук, крім деяких пагорбів і височин за Олександрівською площею (сучасна площа Перемоги), весь Крюків, крім Соляної площі покрився водою. Ріка розлилася від Полтавської дороги до Деївки, тобто на 10 верст, з 1911 будинків уціліло тільки 40». Проте повінь 1931 року стала справді катастрофічною. Крім Кременчука, затоплені були майже всі населені пункти на лівому березі Дніпра від Києва до Запоріжжя. Навіть у найбільш високій центральній частині міста доводилося рухатися на човнах. У пік повені, який настав у перший декаді травня, рівень води досяг 823 см. Повінь 1931 року - драматична сторінка в історії Кременчука На скелі-реєстрі позначки цієї повені ви не знайдете – адже рівень води піднявся над вершиною скелі більш ніж на метр! Але у Крюкові такі позначки є у двох місцях: на гранітних плитах проїзду під залізничним полотном та на природних виходах гранітів у районі школи №7. До середини 60-х років ХХ століття низка ГЕС перекрила увесь український Дніпро і зрегулювала його води, тому повені як гідрологічне явище залишилися лише в історії й на старих фото. Таких величезних повеней не було, проте пів століття тому подібне спостерігали мешканці Кременчука. Коли вода дійшла до дамби затопив прибережну зону. Найбільший паводок за останні 7 років: на Кременчуцькій ГЕС вперше з 1974 року відкрили третю створку
