Військовослужбовець Ігор - родом із Дубенського району, села Березини.
Про це повідомляють у 104 бригаді ТрО.
Як зазначається, це невеликий і спокійний населений пункт, де всі знають одне одного й цінують просту працю та щирість, став для нього місцем, де формувався характер.
На військову службу «Сова» потрапив у перші дні повномасштабного вторгнення. Для нього це був не перший досвід війни: «ще у 2014 році служив у зоні АТО рік і три місяці, в артилерії, на посаді номера обслуги».
Після завершення служби в АТО повернувся до цивільного життя - працював на заводі. Повномасштабну війну зустрів удома: «рішення йти до війська було свідомим і без вагань. Я розумів, що з бойовим досвідом потрібен тут. Та головна мотивація була проста й чесна - а хто, як не ми».
У підрозділі Ігоря відразу призначили на посаду номера обслуги, але з часом він пройшов шлях до командира міномета. «Головна різниця між цими посадами - відповідальність за хлопців поруч, за кожного на позиції», - додає Ігор.
Про зміни у війні він говорить відверто: «Різниця між 2014 роком і теперішньою війною колосальна.
Сьогодні це передусім дронова війна, якої тоді просто не існувало. Саме тому раніше було значно легше».
Для Ігоря найбільше в пам’яті закарбувалися перші обстріли й прильоти - ті моменти, що залишаються з людиною назавжди. А серед світлого - колектив:
«Підрозділ, у якому служу, майже повністю складається з земляків. За роки служби вони стали не просто побратимами, а справжньою сім’єю - люди, які знають одне одного без слів і тримаються разом у будь-яких умовах».
Його позивний ще з цивільного життя - «Сова», походить від прізвища. У війську він закріпився: хлопці впізнають його відразу, як почують цей позивний.
- Вдома його чекає сім’я: дружина Катерина та дві доньки - Маргарита і Дарина. Вони чекають, сумують, радіють кожній відпустці - і саме це дає сили триматися далі. Саме це і є головною опорою, яка не дає зламатися та здатися для Ігоря, - йдеться у повідомленні.
Про плани після війни Ігор говорить просто:
«Головне, щоб вона закінчилась. А далі - просто життя».
До українців він звертається словами:
«Страшно всім. Але захищати треба - Україну і свою сім’ю. Бо якщо не ми, то хто?»
