Як у Рівненській обласній лікарні приховують інформацію про розподіл зарплат і надбавок
Як у Рівненській обласній лікарні приховують інформацію про розподіл зарплат і надбавок
Як у Рівненській обласній лікарні приховують інформацію про розподіл зарплат і надбавок
Наприкінці 2021 року ми надіслали запит до Рівненської обласної лікарні, щоб дізнатися, як розподіляли надбавки за роботу з хворими на коронавірусну інфекцію пацієнтами у серпні, вересні та жовтні. Зробили це після того, як рівнянка поскаржилася, що її матері, працівниці обласної лікарні, «недоплачують цю надбавку».
Однак лікарня відповіла на наш запит узагальнено. Зокрема, нам сказали посади працівників, але не надали їхні імена і прізвища. Хоч, за законом, інформацію про людей, які отримують зарплату з держбюджету, приховувати не мають права.
«Четверта влада» системно досліджує, скільки заробляють працівники лікарень Рівного та області. Зокрема, раніше ми розповідали про зарплати та премії керівників Рівненської обласної лікарні.
Хто і як перешкоджає отримати повну інформаціюНа запит про розподіл надбавок за роботу із хворими на коронавірус у лікарні надали перелік посад, суму цієї надбавки та загальний заробіток.
Прізвища та імена працівників не вказали, пославшись на закон «Про захист персональних даних».
В особистій розмові керівник обласної лікарні Віктор Ткач пообіцяв додати цю інформацію,
але повторна відповідь на запит була така сама, як і перша.
За частиною 5 статті 6 закону «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації про розпорядження бюджетними грошима а також імена та прізвища людей, які отримали ці гроші, обмежувати не можна.
Тому ще в лютому ми поскаржилися на дії лікарні уповноваженій з прав людині Людмилі Денісовій, коли та ще обіймала цю посаду.
Через воєнний стан відповідь ми отримали із затримкою, на початку червня.
У відповіді регіонального представника уповноваженої у Рівненській області Олександра Сєрих йдеться, що на наш запит у лікарні відповіли в повному обсязі і за законом.
Олександр Сєрих посилається на статтю 16 закону «Про захист персональних даних»:
– Прізвища, імена та по-батькові – це ж персональні дані особи. В законі вказано, що людина має погодитися на розкриття даних про себе.
– Як це узгоджується зі статтею 6 закону «Про доступ до публічної інформації», за якою доступ до імен та прізвищ людей, які отримують бюджетні гроші, обмежити не можна.
– Виходить, що два закони і трохи суперечать один одному, – відповідає Сєрих.
– Якщо вас не влаштовує моя відповідь, можете написати обґрунтування до секретаріату Уповноваженого у Київ.
Керівниця юридичного відділу громадської організації «Інститут розвитку регіональної преси» адвокатка Оксана Максименюк роз'яснює, що відповідь Уповноваженого з прав людини суперечить позиції Верховного суду.
– Зокрема, в огляді судової практики Верховного Суду у справах щодо забезпечення права на доступ до публічної інформації за 2020 рік суд зазначив, що комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та працюють від імені територіальної громади, а тому всі прибутки комунальних підприємств від їхньої роботи є власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).
Оксана Максименюк посилається на статтю 13 п.2 ч.1 Закону «Про доступ до публічної інформації»:
– Заробітна плата працівникам лікарні виплачується за рахунок фінансування з бюджету, отже, інформація про заробітні плати є інформацією про використання бюджетних коштів.
Зі слів адвокатки, за статтею 11 закону «Про інформацію»,
до конфіденційної інформації про людину належать, зокрема, дані про національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Однак прізвище ім’я та по батькові не належать до конфіденційної інформації.
Оксана Максименюк каже, що відмову обласної лікарні надати журналістам публічну інформацію можна оскаржити в суді протягом пів року.
Нижче наводимо неповну інформацію, яку Рівненська обласна лікарня надала нам на запит.
Дивіться також: Зарплати та премії керівників Рівненської обласної лікарні
Зарплати і ковідні надбавкиУ серпні 2021року надбавку за роботу з хворими на коронавірусну інфекцію отримали 28 медиків, у вересні – 35 працівників, у жовтні – 69.
Ми проаналізували надану інформацію та звернули увагу, що ковідні виплати, крім лікарів та медсестер, отримали молодші медичні сестри-буфетниці та сестра-господиня.
Поцікавились у керівника лікарні Віктора Ткача, чому вони отримали ці виплати та чи контактували з пацієнтами з коронавірусом.
– Я не знаю, про яку буфетницю йдеться, в нас буфетниць багато.
Ті, що на ковіді, розносять хворим їсти. Сестра-господиня перестеляє хворим ліжка, – відповів Ткач.
Зазначимо, що сестри-буфетниці отримали близько 9 тисяч гривень ковідних виплат у жовтні, а сестра-господиня – від 323 гривень до 8 тисяч 879 гривень протягом трьох місяців.
У серпні найбільше усіх отримала старша медсестра, яка працює у пульмонологічному відділенні.
Їй виплатили 5 тисяч 29 гривень ковідних виплат.
1 942
За серпень та вересень лікарі-анестезіологи отримали від 3 до 5 тисяч гривень надбавки за роботу з хворими на коронавірус, а молодші медсестри та медсестри – від 200 гривень до 5 тисяч гривень
У серпні та вересні завідувач пульмонологічного відділення отримав 3 тисячі 31 гривню та 3 тисячі 805 гривень виплат.
694
Наприклад, лікарі-анестезіологи отримали від 10 до 22,5 тисяч гривень надбавок за роботу з хворими на коронавірусну інфекцію.
У жовтні найбільше отримала палатна медсестра, їй виплатили 28 тисяч ковідних виплат
Молодші медсестри отримали від 4 до 9,5 тисяч гривень а медсестри – від 4 тисяч 379 гривень до 9 тисяч 506 гривень
Лікар-офтальмолог отримав 19 тисяч гривень ковідних виплат
9 506
Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.
Підтримайте ЗСУ
Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»