8 березня, у Рогатин прибуде кортеж з тілом Віктора Архитка, який загинув 12 квітня 2022 року, захищаючи Маріуполь. Смерть бійця підтвердили через два роки завдяки ДНК-тесту.
Про це пише "Галка" з посиланням на допис Рогатинської міської ради.
Разом із побратимами з морської піхоти, Віктор Архипко один із перших став на захист Маріуполя.
Періодично він телефонував та писав звідти до рідних: "Ми живі, Маріуполь наш, скажи усім, що я воюю…" 2 березня 2022 року був останній відеозв’язок рідних з Віктором, де він сказав усім не плакати, що все добре і вони стоять і вистоять. Головний сержант-командир гармати розрахунку самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону Віктор Архитко загинув 12 квітня 2022 року у Маріуполі Донецької області. Смерть Воїна підтвердили лише 1 березня 2024 року. Збіг ДНК з батьком підтвердився на 99,9%. Прибуття траурного кортежу із загиблим воїном до міста Рогатина очікується 8 березня о 12:00 годині. Колона з тілом Героя рухатиметься зі сторони Івано-Франківська. На головній площі Рогатина проведуть поминальну панахиду та церемонію прощання.
Згодом траурна колона вирушить до села Верхня Липиця. Парастас за загиблим Захисником буде відслужено відразу після прибуття кортежу у рідне село. Чин похорону відбудеться у суботу, 9 березня о 13:00. Рогатинська міська рада організує автобус для всіх, хто хоче долучитися до церемонії прощання з Героєм. Довідково: Архитко Віктор Іванович народився 2 грудня 1976 в м. Ланівці Тернопільської області. У 1980 разом з батьками переїхав в Рогатин. Після закінчення міської ЗОШ №2 навчався у Рогатинському аграрному коледжі, згодом продовжив навчання у Чернівецькому технікумі залізничного транспорту. У 1994 році пройшов строкову службу в танкових військах. Весь свій трудовий шлях пов’язав із залізницею. Працював у Ходорівській дистанції колії ПЧ-18. У 2006 році Віктор створив сім’ю, в якій народилося троє дітей — сини Володимир, Василь, дочка Вікторія. У 2016 році старший сержант Архитко Віктор вирішує стати на захист Батьківщини та підписує контракт. Обирає морську піхоту. Захищаючи Маріуполь, отримує перелом ключиці та кульові поранення в ноги. Далі довготривале лікування. Мріючи стати офіцером, для здобуття вищої освіти у 2017 році захисник вступає у Бережанський агротехнічний інститут. Проте у 27 квітня 2020 року знову повернувся на службу. Захищав Україну від російських окупантів з перших днів повномасштабного вторгнення.