Про це повідомив голова Гребінківської громади Віталій Колісніченко. Олександр Зівановський поліг на фронті 21 березня.
Бойовий шлях Олександра ЗівановськогоВоїн народився 22 серпня 1990 року у селі Кулажинці. У 1997 році вступив до першого класу місцевої школи й у 2008 році закінчив 11 класів зі срібною медаллю. У цьому ж році вступив до Київського політехнічного інституту на факультет електроніки та автоматики, провчився один рік та пішов на строкову службу. Після армії працював на будівництві в Києві.
17 травня 2022 року воїна мобілізували. Він боронив Україну на посаді оператора відділення управління командира батареї майже два роки. 21 березня життя молодого військовослужбовця обірвалося поблизу Павлівки на Донеччині: Олександр Зівановський загинув унаслідок ворожого мінометного обстрілу СП «Валькірія» розвідувального взводу.
Вічна пам’ять герою.
Згадаймо імена полеглих за Україну воїнів-земляківСергій Безручко два роки боронив Україну на фронті. Життя військовослужбовця забрав бій на Запоріжжі. Церемонія прощання із військовослужбовцем відбулася у головному соборі Полтави 22 березня.
Уперше на захист України Дмитро Грабовий став у 2015 році, а з початком повномасштабної війни вдруге долучився до війська. Життя захисника обірвалося на Дніпропетровщині. Згодом воїна поховали у рідному місті на території військового меморіалу «Їхні імена будуть жити вічно».
У Ланнівській громаді в останню путь провели захисника Олександра Пилипенка, який тримав оборону на Запорізькому напрямку. Свій останній бій Олександр Пилипенко прийняв 15 березня 2024 року.
Володимир Нагорний став на захист країни з червня 2023 року. Був солдатом, кулеметником стрілецького відділення. Воїн разом з побратимами боровся з окупантами на Донеччині. Захисник поліг 11 березня 2024, виконуючи бойове завдання поблизу Пречистівки Волноваського району.
