Війна

Десятки днів в окопах і брак снарядів. Якою ціною ЗСУ тримають оборону Красногорівки, Покровська і Часового Яру на тлі Курської операції - WSJ

16 сер•NV

Попри те, що Україна веде успішний наступ у Курській області, ситуація на східному фронті - зокрема в районі Красногорівки, Часового Яру та інших ділянок Донбасу — залишається надскладною для ЗСУ. Тут українські війська в рази поступаються росіянам у чисельності живої сили та в боєприпасах, а терміни перебування військових ЗСУ в окопах іноді розтягуються на місяці.

Про це у своєму репортажі зі сходу України пише американське видання Wall Street Journal.

Курська операція України збентежила Володимира Путіна і вперше за майже рік забезпечила ЗСУ тактичну ініціативу принаймні на одній ділянці фронту, нагадує видання. Але водночас ця операція відтягнула частину українських військ та озброєння від й без того напружених ділянок фронту — «авантюра, яка ризикує погіршити вже складну ситуацію», йдеться у матеріалі.

«Нам бракує людей, щоб належним чином виконувати свою роботу», — розповів WSJ командир 21-го батальйону Окремої президентської бригади, підрозділ якого відбиває російські штурми на околицях Красногорівки.

Автори матеріалу нагадують, що цього літа війська РФ завойовують українські території швидше,

ніж будь-коли з періоду перших тижнів війни. Зараз росіяни просуваються до Покровська, важливого логістичного центра ЗСУ «Для України втрата Покровська означала б перерізання критично важливої артерії постачання військ, які воюють на північному сході [від цієї ділянки фронту] - включно з розташованим на висотах містом Часів Яр, яке є ключовим для контролю над регіоном», — пише видання. 15 серпня місцева влада Покровська вже закликала мирних жителів евакуюватися.

Узагальнюючи своє спілкування з командирами українських підрозділів, журналісти WSJ констатують, що з їхніх слів ситуація на сході України влітку погіршилася — «без жодних ознак того, що російські сили пом’якшують [тиск]» після початку Курської операції. Зокрема силам ЗСУ досі на східному фронті досі бракує артилерійських боєприпасів: подекуди Росія має в них перевагу 10:1. Крім того, росіяни знешкоджують українські безпілотники засобами радіоелектронної боротьби.

Але найбільшою проблемою на східному фронті, як кажуть українські офіцери, є брак людей

«Якщо ми повинні були б мати п’ятьох-шістьох людей на позиції,

то маємо двох-трьох», — розповів виданню 45-річний майор, який останні два місяці служить в районі Часового Яру. За його словами, живої сили в їхньому підрозділі було настільки мало, що довелося відправити в окопи кухарів, механіків та інший тиловий персонал. «Це лише питання часу, коли ворог знайде слабке місце», — переконаний цей офіцер.

Натомість командир 21-го батальйону Окремої президентської бригади на позивний Кучер згадує, що коли навесні 2024 року його бійці прибули в район Красногорівки, їх було приблизно стільки ж, скільки і росіян.

Однак тепер, за його словами, росіяни мають перевагу в живій силі приблизно 5:1. Лише близько 20% втрат, які несе його батальйон, замінюються новобранцями. При цьому нові мобілізовані, що прибувають на заміну, як правило, старші за тих, хто пішов добровольцем на початку війни. Як і в інших бригадах, середній вік піхотинців перевищує 40 років.

За словами Кучера, тепер виснаженим бійцям доводиться проводити більше часу в окопах, адже на заміну їм немає свіжих військ.

Кілька місяців тому він послав одного з командирів взводу з позивним Жак,

щоб той на тиждень замінив в окопах іншого солдата. Однак Жак повернувся лише наприкінці липня, пробувши на позиціях 50 днів. Три спроби ротації довелося припинити через російські атаки. Ще один військовий провів у тому ж окопі 105 днів і зараз відновлюється в госпіталі.

46-річний Жак натомість одразу повернувся до роботи. «Ситуація не дозволяє мені навіть попросити днів відпочинку — я б почувався погано, якби пішов, — каже він. — Коли ситуація стабілізується, тоді я попрошуся взяти паузу».

Тим часом російські війська, користуючись перевагою у живій силі, дедалі частіше цього літа застосовують нову тактику на сході України: спроби швидких проривів на мотоциклах чи подібних засобах. Більшість таких «байкерів» зазвичай негайно гине, але вцілілі, навіть якщо їх одиниці, допомагають російським військам визначити позиції ЗСУ та забезпечити окупантам плацдарм, який можна поступово зміцнювати.

Тож українські військові намагаються одразу знищити усіх учасників таких «моторейдів», однак брак озброєння і тут дається взнаки.

Минулого тижня репортер Wall Street Journal мав змогу спостерігати за тим,

як з командного бункера 21-го батальйону поблизу Красногорівки військові ЗСУ відстежували відбиття однієї з подібних атак. Кадри з безпілотника показували спробу російського штурму за участі п’яти окупантів на мотоциклах. Двох з них вбили одразу, інший повернувся назад. Однак ще двоє втекли в напрямку українських позицій, шукаючи, де сховатися. Українські безпілотники почали пошуки цих двох утікачів. Вони швидко помітили одного з них, який заховався в руїнах будинку, а потім убили його ударом дрона.

Останнього окупанта, яки взяв участь в цьому штурмі, вдалося знайти не одразу, що стривожило українських військових, адже він міг викрити їхні позиції. «Мета полягає в тому, щоб побачити, де наші війська, а потім вдарити по нас з артилерії, мінометів або безпілотників. Ось чому завжди краще вбивати всіх свідків», — пояснює 28-річний командир мінометної батареї 21-го батальйону з позивним Фантом.

Згодом пілот безпілотника заявив, що помітив останнього російського «байкера» під згорілою машиною. Однак військові ЗСУ не могли вдарити по ньому з міномета, оскільки не можуть витрачати ці боєприпаси задля удару по одному окупанту.

На подібну нестачу боєприпасів скаржилися й інші бригади на сході України, пише WSJ.

«Ми маємо наказ стріляти лише по нерухомих цілях, — каже Сіфонеско, 46-річний командир розвідувального артилерійського підрозділу, який працює під Покровськом. — Ми маємо дочекатися, поки танк зупиниться, перш ніж спробувати вразити його».

Цей командир розповів, що його підрозділ, як і військові інших бригад ЗСУ, покладається на ударні дрони, щоб компенсувати нестачу артилерії. Однак безпілотники стають дедалі менш ефективними, оскільки війська РФ посилили використання засобів РЕБ. Тож зараз лише близько половини дронів досягає своїх цілей.

«Росіяни переважають нас в усьому — мають більше людей, більше гармат, більше снарядів, більше боєприпасів, — каже Сіфонеско. — Зрештою це змушує нас відходити».

Коментуючи ці виклики для українських військ на сході, військовий експерт Роб Лі, старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики, припустив, що нестача людей у ЗСУ є результатом втрат, яких Україна зазнала під час невдалого контрнаступу минулого літа. На його думку, ситуація має покращитися до наступного року, коли мобілізовані зараз бійці пройдуть навчання та будуть готові до бою. Крім того, до кінця цього року має зрости західне виробництво артилерійських боєприпасів.

«Фундаментальна проблема полягає в тому, що Україні бракує резервів, — переконаний Роб Лі. — У них не вистачає підрозділів, щоб посилити [свої війська] всюди».

Тож відправити війська в Курську область означало відвести їх від Донецької, резюмує WSJ. Українські військові на сході кажуть, що їм подобається бачити кадри ударів України по російських колонах, однак вони ще не впевнені, що відправка українських військ до Росії окупиться.

«Нам би дійсно згодились 1000 людей тут», — каже Кучер.

фронт, Колона, Окіп, атака

Читайте ще