Війна

Від закордону до фронту: як волинянин став командиром позиції під Покровськом

24 вер•ОГО

У розпал зимової кампанії 2025 року позиції українських захисників на Покровському напрямку витримували щоденний тиск ворога. Російські підрозділи намагалися «прощупати» слабкі ланки оборони, проводячи серії штурмів і застосовуючи всі доступні засоби тиску. Серед тих, хто тримав лінію і не давав противнику шансів — боєць з Волині Владислав, відомий під позивним «Прайс».

Владислав — доброволець. У мирному житті він працював за кордоном, але з мотивацією повернутися в лави стала сімейна історія: його дядько пішов добровольцем у лютому 2022 року й загинув, захищаючи Україну. Це рішення стало для Владислава орієнтиром. У 2023-му він приєднався до волинського підрозділу Національної гвардії, пройшов відповідну підготовку й невдовзі очолив групу оборонців на одній із ключових позицій у районі Покровська.

Зі слів гвардійця, умови були надскладні. Ворог не просто атакував — він намагався закріпитися поряд, скориставшись будь-яким промахом у захисті.

«Противник постійно намагався закріпитися поряд наших позицій. Ми не давали йому часу і можливості зафіксуватися.

Страх — це нормально. Бояться всі. Але я переймався особовим складом, за який відповідав. Мав зобов’язання повернути всіх живими і неушкодженими», — розповідає Владислав.

Одного з епізодів боєць не забуде ніколи: ворог підійшов на відстань п’яти-десяти метрів — відчуття, коли дистанція між життям і смертю вимірюється кроками.

«Я дивився ворогу прямо в очі. Я відчув: або він, або я. Ми прийняли бій і вийшли переможцями», — згадує він. Саме такі моменти формують бойовий характер підрозділу: спрацьованість, дисципліна й взаємопідтримка стають вирішальними.

Після численних штурмів і постійного бойового напруження бійці цінують можливість хоча б трохи перепочити, переглянути спорядження, підготувати техніку і морально налаштуватися на наступне завдання.

«Для мене війна — це, як робота. Всі живі і слава Богу. Виконав успішно завдання і пішов відпочивати», — каже гвардієць. Це прагматичне ставлення допомагає зберегти ясність мислення й витримку під час ротацій.

«Прайс» не лише веде підрозділ у бою — він готує людей до того, що попереду. Сьогодні, як і раніше, він вірить у важливість мотивації й патріотизму. Про цивільне життя думати поки що не на часі — у своїй розповіді він прямо каже: не довіряє росіянам і готовий готувати наступні зміни особового складу до нових випробувань.

Запис Від закордону до фронту: як волинянин став командиром позиції під Покровськом спершу з'явиться на ОГО.ua.

Ланок, фронт

Читайте ще