Контрнаступ української армії на півдні у 2023 році готувався як масштабна операція одразу на кількох напрямках фронту. Головною ціллю мав стати удар у бік Мелітополя — одного з ключових вузлів російської оборони на півдні України.
Раніше невідомі деталі цієї операції вінтерв’ю РБК-Україна розкрив начальник Головного оперативного управління Генерального штабу ЗСУ, генерал-майор Олександр Комаренко.
Головний удар — на МелітопольЗа словами Комаренка, загальний задум операції був розроблений Генеральним штабом ЗСУ. Він передбачав наступальні дії саме на Мелітопольському напрямку, який розглядався як основний.
Читайте також: Залужний уперше прямо звинуватив Зеленського у провалі контрнаступу на МелітопольОдночасно іншим угрупованням військ ставилися допоміжні завдання, які мали відволікти противника та підготувати умови для головного удару.
Зокрема, йшлося про дії оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця».
Чому важливим був БахмутОдним із ключових завдань «Хортиці» було проведення наступальних дій на Бахмутському напрямку. Це мало ввести російські війська в оману щодо справжнього напрямку майбутнього наступу.
Крім того, українські сили повинні були максимально довго утримувати Бахмут, щоб скувати там значні сили противника та не дозволити йому перекидати резерви на південь.
Після цього планувалося розпочати наступальні дії південніше міста для покращення тактичного положення українських підрозділів.
Таким чином, бої за Бахмут розглядалися не лише як оборонна операція, а й як частина ширшого стратегічного задуму.
Скільки бригад готували для наступуПідготовка до контрнаступу тривала тривалий час. Для проведення операції були сформовані окремі угруповання військ як для основного напрямку, так і для допоміжних.
За словами Комаренка, на головному — Мелітопольському — напрямку було створено угруповання з десяти бригад Збройних сил України та трьох бригад Національної гвардії.
Ще п’ять бригад діяли на іншій ділянці фронту — в районі Великої Новосілки, де наступом керував генерал Содоль. Одна бригада перебувала в резерві.
На початок операції війська були зосереджені у вихідних районах і передані у підпорядкування відповідним командирам.
Як мав розвиватися план операціїЗа словами генерала,
логіка операції передбачала поетапний розвиток наступу.
Спочатку активні дії мали розпочати українські сили на Бахмутському напрямку. Для цього їм виділяли додаткові боєприпаси та посилювали вогневий вплив, щоб створити у противника враження підготовки масштабного наступу.
Після цього планувався наступ південніше Бахмута. Далі у бій мала вступити група під командуванням генерала Содоля на іншій ділянці фронту.
І лише на завершальному етапі мав розпочатися головний удар — на напрямку Токмак — Мелітополь.
Планували ще у 2022 роціЯк зазначив Комаренко, сама наступальна операція на Мелітопольському напрямку спочатку планувалася ще у 2022 році.
Тоді вже було проведено попереднє планування та визначено війська, які мали брати участь в операції. Однак реалізувати цей план не вдалося, оскільки українські сили зосередилися на звільненні Херсона.
У результаті частину підрозділів перекинули на інший напрямок. Зокрема, угруповання «Хортиця» передало сусідам чотири бригади.
Чому операція затягнуласяНадалі операція на південному напрямку тривала значно довше, ніж передбачалося спочатку. З часом почали вичерпуватися накопичені ресурси — насамперед боєприпаси та інші засоби забезпечення.
За словами генерала, виникла необхідність додатково посилювати угруповання та забезпечувати його ресурсами.
«Не всі операції йдуть за планом і не завжди буває успіх. Тут було обрано такий напрямок, де досягти успіху не вдалося», — підсумував Олександр Комаренко.
При цьому у Генштабі підкреслюють, що Мелітополь залишається стратегічно важливою точкою на карті війни. Саме це місто вважається ключем до розриву сухопутного коридору між Росією та окупованим Кримом.
