Російські військові почали масово встановлювати антидронові сітки-«мангали» на стратегічні атомні підводні човни проєкту «Борей» на Камчатці. Супутникові знімки зафіксували панічні спроби захистити носії ядерних ракет Р-30 «Булава» на відстані 7200 км від України.
Про це пише Defense Express із посиланням на дані Naval News.
Останнім часом у російських військових, схоже, посилюється занепокоєння через загрозу атак безпілотників — вони дедалі частіше намагаються прикривати різну техніку так званими «мангалами». Раніше подібні конструкції вже помічали на військових заводах, дизель-електричних підводних човнах у Балтійському морі та катерах у Чорному морі.
Реклама
Тепер, судячи з нових супутникових знімків бази Тихоокеанського флоту РФ у Вілючинську на Камчатці, росіяни почали захищати навіть атомні підводні човни. На фото видно, як субмарини накривають спеціальними антидроновими сітками.
Читайте також
-
Дата публікації 10:18, 12.05.26 Категорія Війна Кількість переглядів 659 Українські дрони "зашугали" росіян: катери у Криму накривають металевими "мангалами" Автор публікації
Анастасія Грубрина
На супутникових кадрах помітно, що надводну частину субмарин майже повністю накрили сітками. Ймовірно, їх використовують саме як захист від дронів, адже жодної маскувальної функції сітки фактично не виконують.
Водночас, за наявними знімками, конструкції кріпляться не безпосередньо до корпусів підводних човнів, а встановлюються на причалі та можуть зніматися. Таким чином вони мають прикривати субмарини під час стоянки у порту, а перед виходом у море їх демонтують.
Реклама
Російські атомні субмарини проєкту 955 «Борей» та проєкту 955А «Борей-А», оснащені «мангалами» на Камчатці / © Vantor via Naval News
Це рішення відрізняється від того, яке раніше застосували росіяни на дизель-електричних підводних човнах у Балтійському морі. Там на корпуси субмарин встановлювали жорсткі металеві «мангали», а також монтували кулемети та прожектори.
Експерти зазначають,
що такі сітки навряд чи здатні захистити атомні субмарини від ударів далекобійних безпілотників. Найімовірніше, вони розраховані на протидію FPV-дронам або скидам із безпілотників.
На думку аналітиків, це свідчить про те, наскільки серйозно у РФ сприйняли наслідки торішньої операції «Павутина» Саме після неї росіяни почали встановлювати додатковий захист навіть на атомних підводних човнах — носіях ядерної зброї, які базуються за понад 7000 км від України у закритому військовому містечку, що є головною базою атомного флоту РФ у Тихому океані.
Україна «пробиває» тили РФ — останні новиниДо слова, у ніч проти 8 травня дрони Центру спецоперацій «Альфа» СБУ втретє атакували нафтові об’єкти в РФ, розташовані за понад 1500 км від України. Удару зазнав один із найбільших російських нафтопереробних заводів «Лукойл-Пермнефтеоргсинтез», який забезпечує паливом цивільний сектор та армію окупантів, а також ЛВДС «Пермь» АТ «Транснефть» — стратегічний хаб магістральної нафтотранспортної системи.
Реклама
Внаслідок атаки українських дронів 7 травня повністю зупинив роботу Пермський НПЗ
компанії «Лукойл» За даними Reuters, через пожежу підприємство терміново зупинило три установки первинної переробки нафти та деякі вторинні блоки, причому одна з установок уже простоювала після попереднього удару 30 квітня. Ремонт може тривати кілька тижнів.
Читайте також
-
Дата публікації 15:32, 12.05.26 Категорія Світ Кількість переглядів 1278 Ефект доміно: удари українських дронів "висушили" російські заправки перед сезоном відпусток Автор публікації
Світлана Несчетна
-
Дата публікації 20:48, 12.05.26 Категорія Світ Кількість переглядів 1815 Російське судно нібито з ядерними реакторами на борту загадково вибухнуло на шляху до КНДР — ЗМІ Автор публікації
Ірина Ігнатова
-
Дата публікації 14:54, 12.05.26 Категорія Світ Кількість переглядів 1740 Росія оновлює літаки Ту-160: у мережі з’явилося фото модернізованого "Дейнекіна", але є нюанс Автор публікації
Світлана Несчетна
-
Дата публікації 08:45, 13.05.26 Категорія Світ Кількість переглядів 639 Путін уже 10 разів витягує "Сармат" на чергування "найближчим часом": експерти пояснили навіщо Автор публікації
Світлана Несчетна
