Українські удари по Москві виявили слабкі місця російської ППО, а російські воєнкори після атак почали відкрито критикувати цензуру та нездатність влади захистити населення від наслідків війни.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW) за 18 червня.
Там підкреслили, що один із воєнкорів у дописі, який згодом видалили, зазначив, що українським силам вдалося завдати відчутної шкоди, попри те що Москва вважається одним із найбільш захищених від повітряних атак міст країни.
Російські воєнкори наголосили, що війна дедалі більше виходить за межі прикордонних регіонів і зачіпає віддалені райони Росії. На їхню думку, це свідчить про необхідність посилення систем ППО навколо важливих об'єктів по всій країні.
Читайте також:
Федоров показав Пісторіусу удар по Москві, українці оцінили реакцію німецької делегації Деякі воєнкори також розкритикували державні медіа Росії за применшення масштабів атак і викривлення реальної ситуації. Один із них заявив, що інформаційний простір контролюють люди, відірвані від потреб суспільства, через що в медіа формується хибна картина,
нібито ситуація залишається стабільною. Інший автор попередив, що без зміни підходів офіційні повідомлення дедалі більше розходитимуться з реальністю.
Ще один воєнкор дорікнув державним медіа за те, що вони продовжують подавати війну проти України як подію, яка не має впливу на саму Росію, а також відкидають повідомлення про успіхи українських сил як неправдиві.
В ISW також звернули увагу на висвітлення ударів російськими державними телеканалами. За даними видання Медуза, провідні федеральні канали майже не повідомляли про атаку на Москву: одні взагалі проігнорували подію у денних випусках новин, інші обмежилися цитуванням офіційних заяв. Окремих розгорнутих сюжетів про удари не було. Натомість значну увагу медіа приділили закликам карати громадян, які знімають наслідки атак та поширюють відповідні відео.
Читайте також:
Після ударів України по Москві США вперше опублікували поради для своїх громадян, як діяти в разі атаки БпЛА Аналітики наголосили, що регулярні українські удари по добре захищених об'єктах у глибокому тилу Росії демонструють наявні слабкі місця російської системи протиповітряної оборони та нездатність повністю убезпечити власне населення.
Вони зазначили, що збільшення частоти атак, їхнього масштабу та дальності свідчить про зростання вразливості російської ППО та створює для Кремля додаткові труднощі у приховуванні реальної ціни війни від суспільства.
За оцінкою ISW, остання серія нічних ударів завдала відчутної шкоди, попри твердження одного з російських воєнкорів про нібито 90-відсотковий рівень перехоплення українських безпілотників. Це може свідчити про підвищення ефективності українських дронів, коли навіть відносно невелика кількість БпЛА, що досягають цілей, здатна спричиняти значні наслідки.
Додатковим чинником, який посилює навантаження на російську ППО, можуть бути проблеми із запасами ракет-перехоплювачів, додали в ISW. За інформацією CBS News, отриманою від трьох українських посадовців, знайомих з оцінками російських розвідданих, Росія стикається з дефіцитом ракет для комплексів С-300. Один зі співрозмовників телеканалу пояснив, що через західні санкції російська промисловість відчуває нестачу важливих компонентів для виробництва таких ракет, зокрема систем наведення та модулів управління.
У звіті також зазначається, що Росія дедалі частіше покладається на сучасніші системи ППО для захисту від повітряних ударів, а частину ракет С-300 використовує для атак по наземних цілях в Україні. Водночас застосування Україною більш досконалих безпілотників змушує російські війська витрачати дорогі ракети-перехоплювачі, які зазвичай призначалися для боротьби з ракетними загрозами. Це, ймовірно, прискорює виснаження запасів сучасних засобів протиповітряної оборони на тлі скорочення кількості ракет С-300, підкреслили аналітики.
Читайте також:
Чому ППО Москви не відбила український удар. Аналіз ВВС Атака на Москву 18 червня — головнеВранці 18 червня російську столицю масово атакували безпілотники. У місті спостерігаються масштабні пожежі та сильне задимлення, зокрема в районі Московського НПЗ, розташованого в районі Капотні.
Це вже друга атака на це підприємство за останні два дні. 16 червня Московський НПЗ також зазнав атаки українських дронів. Як зазначили у Службі безпеки, БПЛА пошкодили «серце заводу» — ключову установку первинної переробки нафти.
Президент Володимир Зеленський та Генеральний штаб ЗСУ підтвердили повторний удар по НПЗ, розташованому приблизно за 15 км від Кремля. За даними військового командування, внаслідок атаки на підприємстві виникли масштабні пожежі щонайменше у п’яти осередках, зокрема горять установки з переробки нафти та резервуарний парк.
Читайте також:
Лавров після атаки дронів на Москву пригрозив Україні «регулярними масованими ударами» Потужність Московського НПЗ з переробки становить понад 12 млн тонн нафти на рік. Завод задіяний у забезпеченні російської армії, підкреслюють у Генштабі.
Атака на Москву 18 червня стала однією з найуспішніших місій із застосуванням українських ракето-дронів повідомили джерела NV.
