Українські дрони за останній тиждень уразили низку стратегічних об’єктів у глибині РФ. Після атак Росія зіткнулася зі спадом виробництва пального, перебоями в Криму та різким тиском на бюджет.
Про це пише The Washington Post.
Протягом останніх днів українські безпілотники влучили по низці важливих підприємств російської оборонки. Серед цілей — завод напівпровідникових приладів для балістичних ракет у Воронежі, центр супутникового зв’язку в Дубні та хімічний завод у Тулі.
Окремим ударом для Москви стали атаки на великі нафтопереробні заводи. Через пошкодження виробництво бензину впало одразу на 25%, що змусило владу терміново скликати екстрені наради та вводити обмеження на пальне в десятках регіонів.
На тлі дефіциту російські чиновники вже обговорюють повну заборону експорту дизеля. Це стало прямим сигналом, що компенсувати втрати швидко там не можуть.
За даними видання, Росія перекидає обмежену кількість систем ППО насамперед для прикриття Москви, резиденції Володимира Путіна на Валдаї та логістичних маршрутів через Керченську протоку. Через це велика частина промислової інфраструктури фактично лишається відкритою для нових ударів.
Серйозні проблеми почалися і в окупованому Криму. Після влучань по енергетичних об’єктах на півострові стартували аварійні відключення світла, а легальний продаж пального фактично зупинився.
Окупаційна адміністрація була змушена оголосити надзвичайну ситуацію. На цьому тлі мешканці та бізнес почали масово шукати транспорт і запасатися водою та продуктами.
У самій російській верхівці, як пише The Washington Post, зростає тривога через неспроможність армії знайти ефективну відповідь на українські дрони. Частина реальних масштабів втрат приховується від суспільства.
У закритих листуваннях, які отримали журналісти, топменеджери великих компаній називають ситуацію безпрецедентною. Один із московських керівників на умовах анонімності визнав, що систем протиракетної оборони не вистачає, а до довгої війни керівництво не було готове.
Паралельно погіршується і фінансова ситуація. Через падіння цін на нафту до 50 доларів за барель дефіцит федерального бюджету Росії до кінця травня досяг 6 трильйонів рублів, або 83 мільярдів доларів.
Ця сума вже більш ніж удвічі перевищила запланований річний показник.
Для покриття нестачі уряд нарощує внутрішні запозичення, що лише підсилює інфляцію, попри ставку понад 14%.
На фінансовому ринку дедалі гучніше говорять про ризик примусового вилучення приватних заощаджень. Ці побоювання посилилися після закликів окремих політиків мобілізувати 130 трильйонів рублів із банківських рахунків громадян.
Окремо Мінфін РФ уже готує механізм доступу до 40 мільярдів доларів, які зберігаються у недержавних пенсійних фондах.
Фондовий ринок також різко відреагував на тиск усередині країни. Акції впали більш ніж на 13%, що стало найгіршим обвалом із часу відступу російських військ із Харківщини.
Аналітики зазначають, що система управління в РФ дедалі сильніше демонструє розбалансованість між силовими структурами. При цьому, попри погіршення ситуації та невдоволення частини еліт, Кремль поки не демонструє готовності змінювати курс.
Експертка Фонду Карнегі Тетяна Станова заявила, що російська влада традиційно занижує масштаби проблем. За її словами, головне питання зараз полягає в тому, чи має Кремль бодай якийсь реальний план виходу з цієї кризи.
