Безупинно до громад Вінниччини приходять скорботні звістки. Стало відомо про загибель ще шістьох вінничан: Олега Магдія, Ігоря Приставки, Віктора Закриничного, Валентина Зінченка, Юрія Губчакевича та Сергія Швидкого, повідомляє I-VIN.INFO.
Шпиківська громада у скорботі. Під час стрілецького бою отримав поранення несумісні із життям Олег Магдій, 19 вересня 1976 року народження.
Солдат Магдій Олег Васильович служив стрільцем 1 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти.
20 січня 2025 року в районі населеного пункту Дар’їно Курської області російської федерації, будучи вірним військовій присязі, наш Герой-захисників загинув.
Самгородьска громада втратила двох захисників.
Перестало битися серце, жителя села Михайлин, який мужньо стояв на захисті України – Ігоря Приставки, 9-го серпня 2026 року.
«На щиті» повернувся захисник України – Віктор Закриничний.
Воїн народився 11 листопада 1980 року в селі Йосипівка. Коли Віктору було 3 роки, він залишився без матері. Батько та бабуся виховували його разом. Дитячі і юнацькі роки провів у рідному селі.
У 1987 році пішов до школи. Після закінчення 9 класу вступив на навчання у Новогребельське професійно-технічне училище, здобув спеціальність «тракторист-механік».
У 1998 році був призваний на військову строкову службу. Проходив на посаді «механік-водій» танкових військ Прикарпатського військового округу.
Після завершення служби працював на різних підприємствах області. У 2010 році влаштувався електрозварювальником в ТОВ «Юзефо-Миколаївський АПК». У 2017 році перейшов працювати електрозварювальником в ТОВ «Козятин ПАК».
У 2023 році зустрів свою кохану Олену, з якою розпочав спільне сімейне життя.
17 червня 2024 року був мобілізований до лав ЗСУ.
Молодший сержант військової частини А4962 Збройних Сил України, Віктор Закриничний, загинув 02 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Гірник, Покровського району, Донецької області.
Весь цей час вважався зниклим безвісти. Йому назавжди 43.
Козятинська громада попрощалася із Валентином Зінченком.
Воїн народився 15 серпня 1990 року в місті Козятин.
Мобілізований до лав ЗСУ 6 жовтня 2025 року.
З 24 серпня 2026 року вважався зниклим безвісти. А про загибель захисника стало відомо 31 серпня.
Вірний військовій присязі, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Добропілля Покровського району Донецької області гранатометник 3 відділення 2 взводу оперативного призначення роти оперативного призначення( на бойових машинах піхоти) батальйону оперативного призначення оперативно -тактичного з’єднання 1 корпусу « Азов» військової частини 3028, поліг в бою.
Офіційно підтвердилася загибель солдата Юрія Губчакевича, мешканця міста Бар.
Ставши на захист Батьківщини, Юрій Вікторович проходив службу на посаді стрільця-санітара 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини А4941. Юрій служив бойовим медиком. Рятуючи життя побратимів та тримаючи оборону рідної землі, він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі.
Загинув захисник 23 листопада 2024 року під час бою поблизу села Роздольне Волноваського району Донецької області. Юрію Вікторовичу назавжди залишиться 52 роки.
Сьогодні, 2-го вересня, Вінниця провела у вічність захисника Сергія Швидкого.
Чоловік став на захист Батьківщини на початку повномасштабного російського вторгнення. Спершу він воював у складі 101-го окремого Вінницького полку зв’язку та радіотехнічного забезпечення. Згодом долучився до 425-го окремого штурмового полку «Скеля». На передовій Сергія знали як вправного воїна з позивним «Бистрий». Він оперативно доставляв підкріплення та зброю, брав участь у боях на найгарячіших ділянках фронту. Свій останній бій захисник прийняв 12 квітня 2024 року поблизу селища Очеретине Покровського району Донецької області. Йому навічно залишилося 35 років.
За словами дружини полеглого воїна Катерини, побратими пам’ятають Сергія як сміливого товариша та надійного друга, на плече якого завжди можна було покластися. Він був оптимістом, який вмів підтримати бойовий дух у важку мить.
Сергій Швидкий народився 7 січня 1989 року в селі Рівне Мурованокуриловецького району. Після закінчення місцевої школи він здобув вищу освіту у Дніпропетровській металургійній академії за спеціальністю «Екологія». Певний період свого життя Сергій працював за фахом, а його останнім цивільним місцем роботи став Вінницький ліцей №20, де обіймав посаду заступника директора з господарської частини. Разом із дружиною виховував сина, якому зараз 13 років.
Читайте також: Планують змінити звук оповіщення повітряної тривоги для вінничан
Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.
Фото: depositphotos.com
