У Росії протягом 2026 року поступово скорочується частка громадян, які виступають за перехід до мирних переговорів щодо війни проти України. Водночас дедалі більше росіян вважають, що бойові дії триватимуть ще щонайменше рік.
Про це свідчать результати серпневого опитування незалежного російського соціологічного «Левада-Центру», оприлюднені 1 вересня.
За даними дослідження, у серпні 59% опитаних росіян виступали за перехід до мирних переговорів. Порівняно з лютим 2026 року цей показник зменшився на 8 процентних пунктів.
Одночасно частка прихильників продовження бойових дій збільшилася до 31% — на 7 процентних пунктів порівняно з березнем. Соціологи зазначають, що тенденція до зниження підтримки переговорів спостерігається з початку року.
При цьому ставлення до війни помітно відрізняється залежно від віку, статі та місця проживання.
Найбільше прихильників переговорів серед молоді до 24 років — 71%, а також серед жінок — 65%. Серед тих, хто вважає, що Росія рухається «неправильним шляхом», за переговори виступають 78%.
Натомість продовження бойових дій частіше підтримують чоловіки — 40%,
а також прихильники чинної російської влади.
Особливо вирізняється Москва. Серед жителів російської столиці продовження війни підтримує 51% опитаних, тоді як за мирні переговори виступають лише 36%.
Таким чином, Москва виявилася одним із найбільш «войовничих» регіонів серед груп, виділених соціологами.
Водночас росіяни стають дедалі песимістичнішими щодо можливих термінів завершення війни.
У серпні 55% респондентів заявили, що бойові дії в Україні триватимуть понад рік. Це найвищий показник за весь час проведення «Левада-Центром» відповідних вимірювань.
Із січня 2026 року частка тих, хто очікує ще щонайменше року війни, збільшилася одразу на 16 процентних пунктів.
Лише 1% опитаних очікує завершення бойових дій протягом найближчого місяця, ще 2% — протягом одного-двох місяців, 5% — від двох місяців до пів року.
Ще 13% вважають, що війна триватиме від пів року до року. Тобто частка росіян, які очікують завершення бойових дій у відносно близькій перспективі, залишається невеликою.
При цьому загальний рівень декларованої підтримки дій російської армії залишається високим.
У серпні про підтримку заявили 68% опитаних, з них 37% — «безумовно підтримують», а 31% — «скоріше підтримують». Не підтримують дії російських військ 21%.
Ще один показник демонструє, наскільки війна безпосередньо увійшла в життя російського суспільства. Близько шести з десяти респондентів заявили, що вона тією чи іншою мірою торкнулася їх особисто або членів їхніх сімей. Серед наслідків опитані називали загибель родичів і знайомих, участь близьких у бойових діях, економічні проблеми, атаки безпілотників та розрив родинних зв'язків.
Водночас результати таких опитувань у Росії потрібно трактувати обережно. В умовах репресій за антивоєнні висловлювання частина респондентів може уникати відвертих відповідей на політично чутливі запитання. Тому опитування насамперед показує динаміку декларованих настроїв, а не обов'язково точний рівень особистої підтримки війни.
