Росія планує збільшувати частку реактивних БПЛА у дронових атаках Росія різко збільшила кількість реактивних "шахедів" для ударів по Україні. Москва, за даними видання, й надалі планує нарощувати їхню частку в дронових нальотах і паралельно готувати нові масовані комбіновані атаки.
Як змінюється російська кампанія обстрілів, чому реактивні "Герані" складніше збивати і до чого готуватися восени – у матеріалі РБК-Україна.
Головне:
- Реактивних дронів стало значно більше Від 27 серпня Росія веде майже безперервну серію атак, значна частина яких спрямована на Київ та область. В окремих хвилях реактивні БПЛА становили понад дві третини всіх ударних дронів.
- РФ збільшує частку реактивних дронів За інформацією джерел РБК-Україна, зараз серед них переважають "Герань-4" і "Герань-5". До листопада Москва планує довести частку всіх реактивних БПЛА у дронових нальотах приблизно до 80%.
- Їх складніше й дорожче збивати Через вищу швидкість і висоту реактивні дрони гірше перехоплюються дешевими засобами, якими можна збивати звичайні "шахеди", тому доводиться залучати авіацію, РЕБ і ЗРК.
- Росія нарощує виробництво За даними джерел видання, у вересні Москва планує виготовити 1200 "Гераней-4", 800 "Гераней-5", 2700 "Гераней-2" і 5000 "Гербер". Серійне виробництво "Герані-3" РФ припинила. Нинішнє виробництво дозволяє ворогу продовжувати такі ж атаки, які фіксуються останні 8 днів.
- Загрози восени За оцінкою джерел РБК-Україна, у вересні Москва, крім дронових нальотів, планує провести чотири масовані комбіновані атаки по Україні. Є ризик можливого розширення ударів по складах на інші регіони на додачу до масованих атак на енергетику.
Ворог запускає їх хвилями, комбінуючи зі звичайними бензиновими "Геранями-2".
Під ударами вже опинилися склади й розподільчі центри торговельних мереж, виробників та логістичних компаній. Паралельно в цих обстрілах противник намагається вражати компанії, задіяні в ОПК.
Речник Кремля Дмитро Пєсков раніше заявляв, що в Києві "щодня та щоночі" будуть відчувати відповідь за удари по Ozon. Хоча це радше привід – до ескалації Москва готувалась і виробництво таких реактивних дронів агресор нарощував задовго до своїх погроз.
Від поодиноких дронів до масових нальотів Першою з нинішньої російської лінійки реактивних БПЛА стала "Герань-3". Її бойове застосування проти України фіксувалось ще у 2025 році. На початку 2026 року росіяни вперше застосували під час комбінованих атак "Герань-5". У травні стало відомо про ще одну модель – "Герань-4".
Протягом літа масштаби їхнього використання різко зросли. За словами начальника управління комунікацій командування Повітряних сил Юрія Ігната, у липні Росія застосувала вп'ятеро більше реактивних БПЛА, ніж у червні. У серпні проти України було використано вже понад 2800 таких апаратів.
Читайте також: РФ виконує план по ракетах, пауза в обстрілах навряд чи буде: інтервʼю з Вадимом Скібіцьким, ГУР З 27 серпня ворог почав серію фактично безперервних нальотів реактивних БПЛА у комбінації з традиційними бензиновими "шахедами". Основним напрямком значної частини цих атак стали Київ та Київська область. За інформацією джерел видання, серед реактивних БПЛА Росія зараз переважно застосовує "Герань-4" та "Герань-5".
У ніч на 27 серпня Росія застосувала 258 ударних БПЛА, близько третини з яких Повітряні сили визначили як реактивні. Удень 27 серпня із приблизно 140 ударних БПЛА понад 100 були реактивними, а більшість дронів Росія спрямувала саме в бік столиці.
У наступні дні ця тенденція збереглася: 1 вересня вдень реактивними були 72 із 99 запущених ударних БПЛА, а 2-4 вересня Повітряні сили оцінювали їхню частку приблизно в половину від застосованих "шахедів".
Співвідношення застосування реактивних дронів не є сталим: в одній атаці вони становлять близько третини, в іншій – половину, а в окремих денних хвилях їхня частка перевищувала дві третини.
Росія нарощує виробництво
Співрозмовники в різних військових колах вважають, що нинішня схема атак Росії не є коротким експериментом. На те, що нинішня схема атак розрахована не на кілька днів, вказують і російські виробничі плани.
За інформацією РБК-Україна, угрупованню, яке безпосередньо здійснює удари по Україні, щодня виділяють близько 160 ударних дронів – як реактивних, так і бензинових "шахедів".
Крім того, за даними джерел видання, у вересні Москва планує виготовити: 2700 одиниць "Герань-2", 1200 – "Герань-4", 800 – "Герань-5", 5000 – "Гербер".
Тобто нинішні виробничі можливості дозволяють Росії підтримувати практично щоденні дронові нальоти приблизно в тому режимі, який Україна спостерігає протягом останнього тижня.
Водночас, за інформацією джерел РБК-Україна, до листопада противник планує за рахунок нарощування виробництва довести частку реактивних дронів під час атак приблизно до 80%, залишивши близько 20% за традиційними бензиновими "шахедами".
Читайте також: Балістичний терор і пастка для Путіна: що задумала Росія і чи можливе перемир'я цього року Одне з головних вузьких місць для такого нарощування – компоненти,
зокрема двигуни. Ще у серпні ГУР повідомляло, що Росія припинила виробництво "Герані-3". Співрозмовники видання пов'язують це з тим, що Москва у такий спосіб хоче перерозподілити комплектуючі для випуску більш ефективних, за її оцінкою, "Герань-4" та "Герань-5".
За даними порталу ГУР War&Sanctions, у реактивних "Геранях" Росія використовує турбореактивні двигуни китайського виробника Telefly. Проте, за інформацією РБК-Україна, з КНР надійшло тільки 3 тисячі таких двигунів – шоста частина від потреби Москви. Тож Кремль шукає способи, як самотужки налагодити їхнє виробництво.
Чому реактивні дрони складніше збивати Головна відмінність реактивних БПЛА – швидкість і висота польоту. "Герань-4" має крейсерську швидкість близько 320 км/год і може підійматися до 4 км. Значно більша "Герань-5" летить зі швидкістю приблизно 450–600 км/год і може набирати висоту до 6 км.
Саме ці характеристики суттєво звужують набір засобів, якими можна з ними боротись. Значна частина тих дешевших засобів, які стали основою боротьби з класичними "шахедами", проти реактивних моделей або не працює,
або працює менш успішно.
Звичайну "Герань-2" можна, наприклад, перехоплювати кулеметами, якими озброєні мобільні вогневі групи, або дронами-перехоплювачами. Загалом ефективність перехоплення традиційних бензинових "шахедів", за оцінкою ПС, перевищувала 90%.
Типовий дрон-перехоплювач може просто не мати достатньої швидкості, щоб наздогнати реактивну ціль. Кулеметні групи, своєю чергою, отримують набагато менше часу на відкриття вогню, а на великій висоті ціль узагалі виходить за межі їхніх можливостей. Тож, на відміну від традиційних бензинових "шахедів", реактивні – неможливо збивати з кулеметів та звичайних дронів-перехоплювачів, каже Ігнат.
Він уточнив: якщо реактивний БПЛА летить достатньо низько і повільно, його можна перехопити з ПЗРК – такі випадки вже були. Але зазвичай росіяни намагаються вести ці апарати вище й швидше.
"Приміром, ПЗРК здатний стріляти на 4,5 км вверх, а якщо реактивний дрон летить на висоті 5 км і вище – його вже не дістати з такого комплексу. Тому шанси на ураження реактивних дронів з ПЗРК менші", – пояснив РБК-Україна Ігнат.
Читайте також: Чи готова РФ до миру і що Кремль готує на фронті:
інтерв’ю з Вадимом Скібіцьким, ГУР Зараз, за його словами, для протидії реактивним "шахедам" українські військові насамперед застосовують системи радіоелектронної боротьби, авіацію та ЗРК. Пілоти намагаються перехоплювати такі дрони не лише ракетами, а й авіаційними гарматами.
"Водночас авіація не може одночасно працювати в тій же зоні, де працюють наземні ЗРК – тому в залежності від погодних умов та інших факторів та обставин, командуванням оперативно ухвалюється рішення, які засоби і де слід застосовувати", – пояснює начальник управління комунікацій командування Повітряних сил.
Фактично масове застосування реактивних дронів зміщує боротьбу з "шахедами" з відносно дешевого ешелону ППО у значно дорожчий і водночас дефіцитніший. Адже Україна має дефіцит ракет не лише до систем Patriot, а й до ЗРК NASAMS та IRIS-T, а також ракет RIM-7 для комплексів FrankenSAM.
"Тому військово-політичне керівництво робить усе можливе, аби партнери надали нам більше засобів захисту – зенітні керовані ракети до систем малого та середнього радіусу дії, авіаційні ракети класу "повітря-повітря" різних типів,
особливо напередодні зими", – сказав Ігнат.
За його словами, загальний рівень перехоплення реактивних БПЛА наразі становить трохи більше 60%. Водночас в окремих атаках результат уже був вищим: 1 вересня Повітряні сили повідомили, що з 72 запущених удень реактивних дронів вдалося збити або подавити 57 – майже 80%.
Завдання на осінь – підняти ефективність протидії дронам ще вище. 30 серпня Володимир Зеленський заявив, що рівень збиття російських БПЛА всіх типів необхідно довести до понад 90%, окремо назвавши реактивні дрони найскладнішою ціллю.
Нещодавно міністр оборони Євгеній Хмара сказав, що в України вже є чотири типи потенційних перехоплювачів, які можуть збивати реактивні "шахеди" і вже пройшли польові випробування. Зараз йде робота, щоб максимально швидко довести ці розробки до необхідного рівня.
До чого готуватися далі Зростання частки реактивних дронів – лише одна складова російських планів на найближчі місяці. За оцінкою джерел РБК-Україна, у вересні Москва, крім дронових нальотів, планує провести чотири масовані комбіновані атаки по Україні – із одночасним застосуванням різних типів ракет і ударних БПЛА.
Співрозмовники видання остерігаються, що після серії ударів по складській та логістичній інфраструктурі у Києві та області ворог може перенести цей акцент на аналогічні об'єкти в західних областях України.
Ще одним напрямком може стати енергетика. За прогнозом джерел РБК-Україна, вже у вересні-жовтні паралельно з ударами по складах Росія може розпочати масовані атаки на енергосистему.
Путін 1 вересня вже публічно анонсував такі удари. Останніми днями росіяни атакували об'єкти генерації та електромережевої інфраструктури в кількох регіонах, зокрема на Одещині. Водночас поки що ці удари не набули характеру окремої масштабної кампанії проти української енергосистеми.
Читайте також: Спецоперація "Почтальон": Росія почала масштабну інформаційну атаку проти України Україна, зі свого боку, також готується посилювати далекобійний тиск на Росію. Володимир Зеленський 1 вересня заявив, що російське небо "де-факто буде закриватися", оскільки дедалі більше ставатиме простором для українських далекобійних дронів і ракет.
За його словами, Україна й надалі завдаватиме ударів по військових цілях та об'єктах російської економіки,
які працюють на війну. При цьому президент окремо наголосив, що цивільна авіація не є ціллю України.
Восени та взимку головним викликом для української ППО може стати не якийсь один тип російської зброї, а дедалі складніша комбінація засобів ураження. Масові хвилі "шахедів", крилаті та балістичні ракети потребують різних засобів перехоплення і змушують одночасно розподіляти між ними обмежений боєкомплект.
З літа для України ще гострішою проблемою стали балістичні ракети, якими Москва атакувала Київ та область в період майже повної відсутності перехоплювачів до Patrtiot.
Реактивні "Герані" додають до цієї системи ще один рівень навантаження. У російських нальотах зростає частка дронів, які складніше знищувати кулеметними групами та звичайними перехоплювачами і проти яких частіше доводиться залучати авіацію та ЗРК.
Якщо Росія реалізує плани з нарощування таких апаратів, українській ППО доведеться одночасно протистояти не лише більшій кількості різнотипних цілей, а й витрачати на частину з них дорожчий і дефіцитніший ресурс.
